Шарль Вольф (астроном)
Шарль Жозеф Етьєн Вольф (фр. Charles Joseph Étienne Wolf; 9 листопада 1827, Ворж — 4 липня 1918, Сен-Серван) — французький астроном, член (з 1883) і президент (у 1897) Французької академії наук.
| Шарль Вольф | |
|---|---|
| фр. Charles Wolf | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | фр. Charles Joseph Étienne Wolf[1] |
| Народився |
9 листопада 1827[2][3] Ворж |
| Помер |
4 липня 1918[1][3] (90 років) Париж |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Заклад | Паризький університет |
| Посада | президент[4] |
| Членство |
Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук Ліга французької батьківщиниd |
 Шарль Вольф у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Шарль Вольф походив із ельзаської фермерської родини, його батько також був колишнім офіцером і мером Воржа. Шарль був другим із одинадцяти дітей у сім'ї. Вольф навчався у приватному коледжі Роллена в Парижі і з 1848 по 1851 рік навчався у Вищій нормальній школі та на Факультеті наук Парижа[fr], де отримав перший освітній ступінь у галузі фізики та математики. Потім він працював учителем фізики в ліцеї Німа, отримав докторський ступінь у 1856 році, далі викладав фізику на факультеті наук Університету Монпельє (з 12 квітня 1858).
У 1862 році став асистентом Паризької обсерваторії на пропозицію її директора Урбена Левер'є, де Ш. Вольф займався разом з Жоржем Райє спектроскопією зір та вивченням комет. Він також побудував сидеростат, започаткований Леоном Фуко, мав лабораторію з темною кімнатою і брав участь у картографуванні неба за допомогою телескопа з екваторіальним монтуванням. Спочатку доцент, відповідальний за курс небесної фізики (1970-х), у 1893 він став професором кафедри фізичної астрономії Факультету наук Парижа. Відтоді він все більше присвячував себе викладацькій роботі.
Шарль Вольф був обраний асоційованим членом Королівського астрономічного товариства у 1874. Його також було обрано членом Французької академії наук у 1883 році[5] також обіймав посаду віцепрезидента (1897) і президента цієї академії у 1898 році[6].
Разом з Жоржем Райє вважається одним з першовідкривачів типу зір, які зараз називаються зорями Вольфа — Райє (WR). Їх відкриття пов'язане зі спостереженням великих емісійних спектральних ліній у спектрі зорі P Лебедя[en] (лат. P Cygni).
Вибрані праці ред.
- Wolf, Charles Les hypothèses cosmogoniques. Examen des théories scientifiques modernes sur l'origine des mondes ; suivi de la traduction de la Théorie du ciel de Kant [Архівовано 12 січня 2022 у Wayback Machine.], Paris: Gauthier-Villars, 1886. (Космогонічні гіпотези. Огляд сучасних наукових теорій про походження світів з наступним перекладом кантівської теорії неба)
- Wolf, Charles Astronomie et géodésie: cours professé à la Sorbonne [Архівовано 12 січня 2022 у Wayback Machine.], G. Carré (Paris), 1891. (Астрономія і геодезія: курс читається в Сорбонні)
- Wolf, Charles Histoire de l'Observatoire de Paris, de sa fondation à 1793 [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.], Paris: Gauthier-Villars, 1902. (Історія Паризької обсерваторії з моменту її заснування у 1793 році)
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- ↑ Les membres du passé dont le nom commence par W [Архівовано 12 січня 2022 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Présidents de l'Académie des sciences de 1699 à nos jours [Архівовано 12 січня 2022 у Wayback Machine.](фр.)