Шарлотта Великобританська

королева-консорт Вюртембергу

Шарлотта Августа Матильда Великобританська (англ. Charlotte Augusta Matilda of the United Kingdom), також Шарлотта Ганноверська (англ. Charlotte of Hanover), 29 вересня 1766 — 5 жовтня 1828) — британська принцеса з Ганноверської династії, донька короля Великої Британії та Ганноверу Георга III та принцеси Мекленбург-Стреліцької Шарлотти, друга дружина короля Вюртембергу Фрідріха I.

Шарлотта Великобританська
англ. Charlotte of the United Kingdom
Шарлотта Великобританська
Шарлотта Великобританська
Портрет принцеси Шарлотти пензля Томаса Гейнсборо, вересень 1782, Королівська колекція
1-а королева-консорт Вюртембергу
Початок правління: 1 січня 1806
Кінець правління: 30 жовтня 1816
Коронація: 1 січня 1806
Штутгарт
Інші титули: курфюрстіна-консорт Вюртембергу

Попередник: Фредеріка Бранденбург-Шведтська
(як герцогиня-консорт)
Наступник: Катерина Павлівна Романова

Дата народження: 29 вересня 1766(1766-09-29)
Місце народження: Букінгемський палац, Лондон
Країна: Велика Британія
Дата смерті: 5 жовтня 1828(1828-10-05) (62 роки)
Місце смерті: Людвігсбурзька резиденція, Королівство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Поховання Людвігсбург
Чоловік: Фрідріх I
Діти: донька
Династія: Ганноверська, Вюртемберзький дім
Батько: Георг III
Мати: Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
Нагороди:

Ранні роки ред.

Народилась 29 вересня 1766 року у Букінгемському палаці у Лондоні четвертою дитиною та старшою донькою в родині короля Великої Британії та Ганноверу Георга III та його дружини Шарлотти Мекленбург-Стреліцької. 27 жовтня 1766 новонароджену охрестив архієпископ Кентерберійський Томас Секер. Хрещеними батьками стали тітки з батьківського боку, Кароліна Матильда і Луїза Анна, та король Данії та Норвегії Крістіан VII.[1]

 
Портрет в дитячому віці пензля Йоганна Цоффані

Мала старших братів Георга, Фредеріка та Вільяма. Згодом сімейство поповнилося 11-ма молодшими дітьми, з яких 9 досягли дорослого віку. Мешкали переважно у Річмонді, палаці К'ю, а від 1776 — ще й у Віндзорському замку.

Нянькою Шарлотти, як і інших королівських дітей, була призначена леді Шарлотта Фінч, яку всі одностайно характеризували як «теплу та добру жінку, яка чудово знала свою роботу». В освіті головна увага надавалася вивченню французької мови, для чого дівчинка отримала гувернантку-француженку, щоб розмовляти без акценту; та розвитку пам'яті. Вивчаючи в дитинстві короткі вірші та розповіді напам'ять, Шарлотта згодом набула феноменальної здатності пам'ятати усі деталі. Змалку полюбляла історію та мови. Була близькою з батьками, які щиро турбувалися про виховання нащадків. Оточуючі відзначали, що Шарлотта відрізняється гарним вихованням та відмінними манерами. Королівське подружжя полюбляло театральні постановки, до чого привчало і дітей. Улюбленою акторкою королівської родини була Сара Сіддонс.

22 червня 1789 року була проголошена Королівською принцесою.

Шарлотту постійно порівнювали із сестрою Августою Софією, вважаючи молодшу більш вродливою. Певний час Шарлотта страждала від заїкання, але подолала цю ваду.

Шлюб ред.

У 30 років стала дружиною 42-річного спадкоємного принца Вюртембергу Фрідріха. Вінчання відбулося 18 травня 1797 у Королівській каплиці палацу Святого Якова у Лондоні. Наречений був удівцем, від першого шлюбу мав трьох дітей. Наприкінці того ж року чоловік став правлячим герцогом. У квітні 1798 року Шарлотта народила мертву доньку. Більше дітей подружжя не мало.

 
Портрет пензля Вільяма Бічі

Незважаючи на примхи владного чоловіка, Шарлотта підтримувала з ним поважні стосунки, оскільки любила його. Як освічена, побожна та сердечна жінка, залишила йому політику та повністю зосередилася на домашньому господарстві та сімейному житті. Не маючи власних дітей, турбувалася про його дітей від першого шлюбу, особливо про доньку Катерину. Брала участь у заснуванні закладу Матильденштіфт у Людвігсбурзі, який мав на меті виховання безпритульних дітей.

Активно займалася малюванням і вишивкою. Дарувала свої витвори батькові, друзям, а також прикрашала ними палац у Штутгарті.

Коли французькі війська зайняли Вюртемберг у 1800 році, правляче подружжя втекло до Ерлангену. Наступного року герцог Фрідріх вступив у переговори з Бонапартом і перейшов на його бік у 1803 році. Вюртемберг значно розширився і 1 січня 1806 року став королівством. Шарлотта була коронована у Штутгарті разом із чоловіком як перша королева країни. Вюртемберг вийшов зі складу Священної Римської імперії та приєднався до Рейнської конфедерації.

Фрідріх помер у жовтні 1816 року і був похований у крипті Людвігсбурзького замку. Аби бути ближчою до чоловіка, Шарлотта оселилася у Людвігсбурзі, де її навідували молодші брати Едвард, Август Фредерік, Адольф Фредерік і сестри Єлизавета й Августа Софія. 1827 року вперше повернулася до батьківщини після свого шлюбу. Її метою було лікування набряку легень, супроводжував королеву особистий лікар Франц Хайм.

5 жовтня 1828 року королева пішла з життя у Людвігсбурзькому замку. Була похована поруч із чоловіком у замковій кірсі Людвігсбургу.[2]

Нагороди ред.

Генеалогія ред.

Георг II
 
 
Кароліна Бранденбург-Ансбахська
 
 
Фрідріх II
 
 
Магдалена Августа Ангальт-Цербстська
 
 
Адольф Фрідріх II
 
 
Крістіана Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
 
Ернест Фрідріх I
 
 
Софія Альбертіна Ербахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредерік Уельський
 
 
 
 
 
 
Августа Саксен-Готська
 
 
 
 
 
 
Карл Мекленбург-Стрелицький
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Альбертіна Саксен-Гільдбурггаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Королівські хрестини [1] (англ.)
  2. Замкова кірха Людвігсбургу [2] (англ.)

Література ред.

  • Sabine Thomsen: Die Württembergischen Königinnen. Silberburg-Verlag, Tübingen 2006, ISBN 3-87407-714-4, стор. 8–65.
  • Otto Schanzenbach: Königin Mathilde von Württemberg und die Ludwigsburger. Ludwigsburg 1897.
  • Hansmartin Decker-Hauff: Frauen im Hause Württemberg. Leinfelden-Echterdingen 1997. стор. 199–208.
  • Hans Dieter Flach: Charlotte Auguste Mathilde (1766—1828), Kronprinzessin von Gross-Britannien und Königin von Württemberg — Hausmalerin auf Ludwigsburger Porzellan. In: Keramos, Heft 205, Juli 2009, стор. 37–60.
  • Flora Fraser: Princesses — The six daughters of George III. Bloomsbury Publishing, London 2012, ISBN 978-1-4088-3253-0.
  • Eberhard Fritz: «Ich kann es kaum erwarten, bis wir nach Ludwigsburg gehen». Schloss und Gärten in den Briefen der Charlotte Mathilde von Württemberg an ihren Vater König Georg III. von England. In: Ludwigsburger Geschichtsblätter 71 (2017). стор. 87–122.

Посилання ред.