Людвіг Шарлемань
Людвіг (Людовик) Шарлемань, рос. адаптоване Людвіг Іванович Шарлемань, Шарлемань 2-й (фран. Charlemagne; 1784 (1788?), Санкт-Петербург — 4 ноября (16 ноября) 1845[1], там же) — російський архітектор майстер ампіру, представник мистецької династії Шарлеманів, молодший брат Йосипа Шарлеманя (1-го).
| Людвіг Шарлемань | |
|---|---|
| Народження | 1784 |
| Смерть | 4 (16) листопада 1845 |
| Поховання | Волковський цвинтарd |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | ампир |
| Найважливіші споруди | Kalinkinskaya Hospitald |
| Батько | Jean Baptiste Charlemagne-Baudetd |
| Брати, сестри | Joseph-Jean Charlemagned |
 Людвіг Шарлемань у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився у Петербурзі, в родині французького скульптора Жана Батіста Боде (Шарлеманя), що приїхав у Росію у 1777 році на запрошення Катерини II. У 1797 році разом зі своїми братами (Йосипом, Іваном й Карлом) Людвіг вступив до Імператорської Академії мистецтв. Завершивши навчання в 1806 році із золотою медаллю 2-го ступеня, Шарлемань став працювати помічником архітекторів Луїджі Руска і Олександра Михайлова.
З 1820 року Людвіг Шарлемань працює архітектором Гофінтендантської контори, де займається переробками й ремонтом у петербурзьких палацах (Єлагіному, Зимовому, Таврійському та інших)
У 1823—1824 роках Шарлемань побудував Головінську дачу (Виборзька набережна, 63)[2], одне з найкращих дерев'яних будівель в стилі ампір.
За його проєктом у 1826 році відлита чавунна решітка Літнього саду з боку Мойки, а в 1827 там же споруджено Чайний будиночок, прикрашений доричними колонами.
На Кам'яному острові Шарлемань будує Гауптвахту Кам'янноострівського палацу (1824, Кам'яноострівський проспект, 77), 1827-1829 роках перебудовує Імператорську дачу[3] (арх. Григорій Пильніков та Карло Россі), названу згодом Старою, або Міністерською (набережна Хрестівки, 7). У 1836-1838 роках. поруч зі старою дачею за проєктом Шарлеманя було зведено будівлю Нової (Міністерської) дачі (набережна Хрестівки, 11)[4].
У 1829—1832 роках за проєктом Шарлеманя будується будівля Смирительного робітничого будинку (набережна річки Пряжки, 1, на 2-4 поверхах якої розташовувалася церква св. Миколая Чудотворця (не збереглася)[5]. З 1872 року тут розташована лікарня для душевнохворих.
У 1828-1832 роках за проєктом Шарлеманя будується будинок Інституту шляхетних дівчат у Полтаві (генеральний план розробив Олександр Штауберт).
У 1830—1833 роках у гирлі Фонтанки Шарлемань зводить будівлю Калинкінської лікарні (набережна річки Фонтанки, 166).
У 1831—1834 роках Шарлемань займається будівництвом Олександрінського сирітського будинку, де у 1843 році з Царського Села було переведено Імператорський Олександрівський ліцей[6].
Разом з архітектором Пьєтро Вісконті розробив проєкт Свято-Троїцького кафедрального й Успенського соборів в Катеринославі.[7]
Людвіг Іванович Шарлемань помер від водянки у 1845 році й був похований на Волковському лютеранському кладовищі[1] у Санкт-Петербурзі.
Примітки ред.
- ↑ а б Петербурзький некрополь: у 4 томах / Упоряд. В. І. Саїтов. — СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. — Т. 4 (С—Ф). — С. 504.
- ↑ Дача Ф. Головіна. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Власна Його Імператорської Величності дача. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Власна Е. І. в. дача . Міністерська дача. Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Лікарня для душевнохворих св. Миколая Чудотворця — Психіатрична лікарня N 2. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Олександринський сирітський будинок — Імператорський Олександрівський Ліцей. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Свято-Троїцький кафедральний собор / Дніпропетровськ, Червона площа, 7. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
Література ред.
- Антонов Ст. Ст. Брати Шарлемани // Зодчі Санкт-Петербурга, XIX — початок XX століття. — СПб, 1998. — С. 219-224.
- Антонов Ст. Ст. Петербург. Нове про старому. — М.: Центрполиграф, 2010.
Посилання ред.
- Валерій Березкін. Шарлемань-Боде (2-ий), Людовик Іванович // Російський біографічний словник : у 25 томах. — СПб.—М., 1896-1918
- Архитекторы петербургских дворцов и… храмов Екатеринослава
- Деятели Санкт-Петербурга [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]