Шакборо (місячний кратер)
Кратер Шакборо (лат. Shuckburgh) — стародавній ударний кратер у північно-східній частині видимого боку Місяця. Назву на честь англійського політика, математика та астронома Джорджа Вільяма Шакборо (1751—1804) Міжнародний астрономічний союз затвердив 1935 року.
| Шакборо | |
|---|---|
| Координати | 42°39′00″ пн. ш. 52°42′36″ сх. д. / 42.65000000002777369445539080° пн. ш. 52.71000000002777597° сх. д. |
| Діаметр | 37.7 км |
| Глибина | 1310 км |
| Довгота ранкового термінатора |
308° |
| Епонім | Джордж Вільям Шакборо |
| Рік затвердження | 1935 |
  Шакборо | |
Опис кратера ред.
Кратер розташований на материковій частині Місяця на південний захід від кратера Атлас. На північний захід від кратера розташований кратер Шевальє, на захід — кратер Ерстед, на південний захід — кратери Цефей і Франклін, на південний схід — кратер Гук. На північний схід від кратера лежить Озеро Вічності[1]. Селенографічні координати центра кратера 42°39′ пн. ш. 52°43′ сх. д. / 42.65° пн. ш. 52.71° сх. д., діаметр 37,73 км[2], глибина 1,31 км[3].
Дно чаші кратера затоплено лавою, яка утворила рівну місцевість, оточену сильно зруйнованим валом кратера. Істотних структур, крім кількох дрібних кратерів, дно чаші не має. Вал кратера має виступ у східній частині, що утворює терасоподібну структуру. Виступ у північній частині валу примикає до сателітного кратера Шакборо С. Найбільша висота валу над навколишньою місцевістю становить 1010 м[4], об'єм кратера становить приблизно 1100 км³[4].
Сателітні кратери ред.
| Шакборо[2] | Координати | Діаметр, км |
|---|---|---|
| A | 43°05′ пн. ш. 55°25′ зх. д. / 43.08° пн. ш. 55.42° зх. д. | 18,1 |
| C | 43°32′ пн. ш. 52°43′ зх. д. / 43.54° пн. ш. 52.72° зх. д. | 11,6 |
| E | 44°03′ пн. ш. 57°00′ зх. д. / 44.05° пн. ш. 57° зх. д. | 9,2 |
- Сателітний кратер Шакборо С включено до списку кратерів із темними радіальними смугами на внутрішньому схилі Асоціації місячної та планетарної астрономії (ALPO)[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Кратер Шакборо на карті LAC27. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 22 листопада 2012.
- ↑ а б Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2012.
- ↑ а б Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ Перелік кратерів із темними радіальними смугами Асоціації місячної та планетарної астрономії (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013.