Шагжин Цирен Галзутович
Цирен Галзутович Шагжи́н (нар. 5 травня 1918, Хара-Шибір — пом. 1994, Москва) — бурятський радянський актор, співак, театральний режисер, драматург і письменник.
| Шагжин Цирен Галзутович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 травня 1918 Хара-Шибір, Rural settlement Pervomayevskoyed, Заіграєвський район |
| Помер |
1994 Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Росія |
| Діяльність | актор, театральний режисер, драматург, письменник, співак |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Бурятський державний академічний театр драми імені Хоци Намсараєва і Бурятський державний академічний театр опери та балету |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився 5 травня 1918 року в улусі Хара-Шибірі (нині Заіграєвський район Бурятії, Росія). 1938 року закінчив театрально-музичне училище в Улан-Уде і був прийнятий до Бурятського драматичного театру.
Член ВКП(б) з 1943 року. Протягом 1952—1959 років обіймав посаду головного режисера Бурятського драматичного театру, у 1966—1970 роках — художнього керівника Бурятського театру опери та балету. Останні десятиліття жив у Москві, де й помер 1994 року[1].
Творчість ред.
У театрі зіграв понад 70 ролей різного плану (комедійні, гостро характерні, драматичні), зокрема:
- Суут Мерген («Баїр» Гомбожапа Цидинжапова та Аполлона Шадаєва, 1939);
- Основа («Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, 1945);
- Тихін («Гроза» Олександра Островського, 1947);
- Шагтамі («Вогненна річка» Даширабдана Батожабая, 1953).
Був виконавцем бурятських народних пісень.
Знімався у кіно, де зіграв ролі:
- Ірінчінов («Пржевальський», 1951);
- Уладай («Випадок в тайзі», 1953);
- Тихоня («Пора тайгового проліска», 1958);
- Санжи Тарнуєв («Крик тиші», 1981).
Поставив вистави:
- «Ключ щастя» Хоци Намсараєва (1952);
- «Слуга двох панів» Карло Гольдоні (1953);
- «Вибачте, будь ласка» Андрія Макайонка (1954);
- «Людина і вовк» Анхеля Гімери;
- «Ясне небо» Цао Юя;
- «Будамшу» власна.
Автор п'єс «Хитрий Будамшу» (1954) за мотивами бурятського фольклору; «Перший рік» (1956), «Пісня весни» (1957), «Гей так, Базар, Базар!» (1958), «На теренах батьківщини» (1959), «Совість» (1961, з життя бурятського колгоспу), «Юність» (1962), «Палаючі джунглі» (1966), «Клятва» (1969), комедії «Чорт у скрині» (1963). Деякі твори перекладені мовами народів СРСР.
У 1960-х роках набув популярності як письменник. Автор низки повістей та багатьох оповідань, виданих бурятською та російською мовами в Улан-Уде, Іркутську, Москві.
Відзнаки ред.
- Нагороджений орденом «Знак Пошани»[1];
- Народний артист Бурятської АРСР з 1953 року;
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1957 року.
Примітки ред.
- ↑ а б Цырен (Цыренжап) Шагжин / kino-teatr.ru. (рос.)
Література ред.
- Шагжин, Цырен Галзутович // Театральная энциклопедия. Том V / Глав. ред. П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стовп. 807 (рос.)