Шавлія чубата
Шавлія чубата[1] (Salvia viridis) — вид квіткових рослин родини глухокропивових (Lamiaceae).
| Шавлія чубата | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Шавлія (Salvia) |
| Вид: | S. viridis
|
| Біноміальна назва | |
| Salvia viridis L.
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це однорічна рослина 15–40 см. Стебла прості чи розгалужені, залозисто- чи незалозисто-волосисті. Листки прості, видовжено-яйцеподібні, ≈ 5 × 2.5 см, дрібнозубчасті; листкова ніжка 2–5 см. Верхівкові безплідні листки над суцвіттями великі, яскраво-фіолетові або рожеві. Чашечка трубчаста, 7–10 мм, до ≈ 12 мм у плоді, залозиста. Віночок від бузково-пурпурного до білого, 12–15 мм завдовжки; трубка пряма, всередині гола; верхня губа широка, ± серпоподібна. Горішки видовжено-еліптичні, 3 × 1.5 мм. 2n = 16[2][3].
Поширення ред.
Північна Африка (пн. Алжир, Марокко, Туніс), південь Європи (Україна, колишня Югославія, Албанія, Болгарія, Греція [у т. ч. Крит], Італія [у т. ч. Сицилія], Іспанія, Португалія), захід Азії (Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Північний Кавказ і Передкавказзя, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туркменістан)[4].
В Україні вид зростає на кам'янистих схилах, передусім на вапняковому ґрунті, іноді як бур'ян у посівах — у всьому Криму, звичайно; заноситься і на північ (Сумська обл., ок. м. Глухова)[2].
Використання ред.
Листя вживають сирим або вареним; воно дуже ароматне й додається в салати, супи та ін. Насіння використовують вареним або як ароматизатор. Листя й насіння використовуються як ароматизатори для пива та вина. Листки та квітконосні стебла ароматні й антисептичні. Ними полощуть горло для лікування хворих ясен[5].
Примітки ред.
- ↑ Salvia viridis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 308.
- ↑ Salvia viridis. Türkiyebitkileri. Процитовано 29.07.2023. (англ.)
- ↑ Salvia viridis. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 29.07.2023. (англ.)
- ↑ Salvia viridis. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 29.07.2023. (англ.)