Шавлинські озера

Шавлинські озера
	50°06′05″ пн. ш. 87°25′50″ сх. д. / 50.101388888916773112° пн. ш. 87.43055555558377989° сх. д.Координати: 50°06′05″ пн. ш. 87°25′50″ сх. д. / 50.101388888916773112° пн. ш. 87.43055555558377989° сх. д.
Розташування
Країна	Росія
Геологічні дані
Тип	група озерd
Розміри
Вода
Басейн
Інше
	Шавлинські озера (Росія)
	Шавлинські озера у Вікісховищі

Шавлинські озера — група озер на Алтаї в течії річки Шавли, в районі Північно-Чуйського хребта.

Розташування ред.

Ланцюжок Шавлинських озер складається з декількох водойм, мають різні найменування в різних джерелах. Верхнє озеро розташоване вище межі лісу, на висоті 2164 м над рівнем моря. Береги пологі, являють собою хаотичне нагромадження уламків скельних порід діаметром до 5 метрів. Нижнє озеро більше за площею, лежить на висоті 1983 м над рівнем моря. На його східному березі, порослому модриновим лісом, розташована велика кількість зручних туристичних стоянок. Західний берег крутий, кам'янистий, місць для стоянок немає.

Туризм ред.

Нижнє Шавлинське озеро. Вид зі східного берега

Шавлинські озера — популярний туристичний об'єкт, мета піших та кінних маршрутів, організованих туристичними компаніями Горно-Алтайська, Бійська, Барнаула та інших міст. Відправною точкою маршруту традиційно є селище Чибіт, що розташоване на Чуйському тракті. Звідси стежка спершу піднімається на плато Ештикол (через перевал Орой, висота бл. 2220 м), потім спускається в долину річки Шавли. Подальший підйом йде по правому (орографічно) березі річки Шавли до Нижнього Шавлинського озера. Загальна протяжність маршруту (туди і назад) становить близько 70 кілометрів. Ділянка стежки до верхнього озера для коней непрохідна, тому в складі кінних турів часто влаштовуються одноденні радіальні виходи на верхнє озеро, базовий табір традиційно організовується на нижньому.

Шавлинські озера часто відвідуються туристами і в складі більш складних туристичних маршрутів. Уздовж лівої притоки Шавли (в деяких джерелах — р. Ліва Шавла) стежка веде на перевал Куранду, в долину річки Куранду, правої притоки Юнгура. Від верхнього озера стежка веде через перевал до підніжжя гори Маашейбаш і витоків струмка Машею, що впадає в Чую. Верхнє озеро лежить біля підніжжя головної гряди Північно-Чуйського хребта з вершинами Мрія, Казка і Красуня (висота до 3700 метрів), кожна з яких має постійне заледеніння і досить складна для сходження.

Верхнє Шавлинське озеро і вершини Північно-Чуйського хребта: Мрія, Казка і Красуня.

Опис району ред.

Природа Шавлинських озер традиційна для цього регіону. На відкритих просторах ліс відсутній або рідкий, переважає модрина, місцями зустрічається сибірський кедр. У захищених горами улоговинах (включаючи східний берег Нижнього Шавлинського озера) ліс густий, з багатим підліском, трапляються чорниця, брусниця, жимолость блакитна. З фауни можна відзначити велику кількість бурундуків, в каменях вище межі лісу поширена пискуха.

Цікаві факти ред.

Борис Миколайович Делоне, знаменитий російський математик і альпініст, назвав Шавлинське озеро «Чемпіоном краси». Делоне багато разів бував на Кавказі, в швейцарських, французьких, австрійських та італійських Альпах, але, за його словами, нічого подібного там не бачив.

Саме Делоне охрестив одну з гір в околицях Шавлинських озер Красунею. Сусідню з нею назвав Казкою фізик і альпініст Ігор Євгенович Тамм.