Чі́ро Ферра́ра (італ. Ciro Ferrara, нар. 11 лютого 1967, Неаполь) — колишній італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Чіро Феррара
Чіро Феррара
Чіро Феррара
Особисті дані
Народження 11 лютого 1967(1967-02-11) (57 років)
  Неаполь, Італія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1980–1984 Італія «Наполі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984–1994 Італія «Наполі» 247 (12)
1994–2005 Італія «Ювентус» 253 (15)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1985–1987 Італія Італія U-21 6 (1)
1988 Італія Італія (ол.) 6 (1)
1987–2000 Італія Італія 49 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2005–2006 Італія Італія (помічник)
2008–2009 Італія Італія (помічник)
2009–2010 Італія «Ювентус»
2010–2012 Італія Італія (мол.)
2012 Італія «Сампдорія»
Звання, нагороди
Нагороди
Officer of the Order of Merit of the Italian Republic Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 серпня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 серпня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Наполі» та «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Семиразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії. П'ятиразовий володар Суперкубка Італії з футболу. Володар Кубка УЄФА. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Володар Суперкубка УЄФА. Володар Міжконтинентального кубка. Володар Кубка Інтертото.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець футбольної школи клубу «Наполі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1984 року в основній команді того ж клубу, в якій провів десять сезонів, взявши участь у 247 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Наполі», був основним гравцем захисту команди. Саме у цей період неапольська команда, капітаном якої був зірковий аргентинець Дієго Марадона, здобула обидва свої титули чемпіона Італії. По одному разу команда виборювала Кубок Італії, Суперкубок країни та Кубок УЄФА.

1994 року перейшов до клубу «Ювентус», за який відіграв 11 сезонів. Граючи у складі «Ювентуса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У складі «старої синьйори» Феррара суттєво поповнив свою колекцію футбольних трофеїв — за роки виступів у Турині він ще п'ять разів ставав чемпіоном Італії, одного разу вигравав розіграш Кубка країни, чотири рази — Суперкубка Італії. На міжнародній арені було здобуто титули переможця Ліги чемпіонів УЄФА, володаря Суперкубка УЄФА, Міжконтинентального кубка та Кубка Інтертото.

Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Ювентуса» у 2005 році, відігравши свій ювілейний, 500-й, матч у Серії A.

Виступи за збірні ред.

Протягом 1985—1987 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.

1988 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди також провів 6 матчів і забив 1 гол. У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі.

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 49 матчів. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1988 року у ФРН, на якому команда здобула бронзові нагороди, домашнього для італійців чемпіонату світу 1990 року, де команда також фінішувала третьою, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де разом з командою здобув «срібло».

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу національної збірної Італії.

У 2009—2010 роках був головним тренером команди клубу «Ювентус».

З 2010 року очолював тренерський штаб молодіжної збірної Італії. Влітку 2012 року став головним тренером «Сампдорії», з якої, втім, був звільнений у грудні того ж року через незадовільні результати команди.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1984–85   «Наполі» A 2 0
1985–86 A 14 0
1986–87 A 28 2
1987–88 A 23 1
1988–89 A 27 0
1989–90 A 33 0
1990–91 A 29 2
1991–92 A 32 1
1992–93 A 31 4
1993–94 A 28 2
Усього за «Наполі» 247 12
1994–95   «Ювентус» A 33 1
1995–96 A 31 3
1996–97 A 32 4
1997–98 A 17 1
1998–99 A 18 0
1999–00 A 31 1
2000–01 A 23 1
2001–02 A 22 3
2002–03 A 25 0
2003–04 A 17 1
2004–05 A 4 0
Усього за «Ювентус» 253 15
Усього 500 27

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10/06/1987 Цюрих Італія   3 – 1   Аргентина товариський матч -
17/10/1987 Берн Швейцарія   0 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1988 -
14/11/1987 Неаполь Італія   2 – 1   Швеція Відбір до ЧЄ 1988 -
27/04/1988 Люксембург Люксембург   0 – 3   Італія товариський матч -
19/10/1988 Пескара Італія   2 – 1   Норвегія товариський матч -
16/11/1988 Рим Італія   1 – 0   Нідерланди товариський матч -
22/12/1988 Перуджа Італія   2 – 0   Шотландія товариський матч -
22/02/1989 Піза Італія   1 – 0   Данія товариський матч -
29/03/1989 Сібіу Румунія   1 – 0   Італія товариський матч -
26/04/1989 Таранто Італія   4 – 0   Угорщина товариський матч -
20/09/1989 Чезена Італія   4 – 0   Болгарія товариський матч -
14/10/1989 Болонья Італія   0 – 1   Бразилія товариський матч -
11/11/1989 Віченца Італія   1 – 0   Алжир товариський матч -
21/12/1989 Кальярі Італія   0 – 0   Аргентина товариський матч -
21/02/1990 Роттердам Нідерланди   0 – 0   Італія товариський матч -
31/03/1990 Базель Швейцарія   0 – 1   Італія товариський матч -
07/07/1990 Барі Італія   2 – 1   Англія ЧС 1990 - матч за 3 місце - 3-є місце
03/11/1990 Рим Італія   0 – 0   СРСР Відбір до ЧЄ 1992 -
22/12/1990 Лімасол Кіпр   0 – 4   Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
13/02/1991 Терні Італія   0 – 0   Бельгія товариський матч -
01/05/1991 Салерно Італія   3 – 1   Угорщина Відбір до ЧЄ 1992 -
05/06/1991 Осло Норвегія   2 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
16/06/1991 Стокгольм Італія   1 – 1 д.ч.
(3-2 п.п.)
  СРСР Scania Cup -
25/09/1991 Софія (місто) Болгарія   2 – 1   Італія товариський матч -
12/10/1991 Москва СРСР   0 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
19/06/1995 Лозанна Швейцарія   0 – 1   Італія Турнір сторіччя федерації Швейцарії -
21/06/1995 Цюрих Італія   0 – 2   Німеччина Турнір сторіччя федерації Швейцарії -
06/09/1995 Удіне Італія   1 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 1996 -
08/10/1995 Спліт Хорватія   1 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1996 -
11/11/1995 Барі Італія   3 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 1996 -
15/11/1995 Реджо-нель-Емілія Італія   4 – 0   Литва Відбір до ЧЄ 1996 -
24/01/1996 Терні Італія   3 – 0   Уельс товариський матч -
29/05/1996 Кремона Італія   2 – 2   Бельгія товариський матч -
05/10/1996 Кишинів Молдова   1 – 3   Італія Відбір до ЧС 1998 -
09/10/1996 Перуджа Італія   1 – 0   Грузія Відбір до ЧС 1998 -
22/01/1997 Палермо Італія   2 – 0   Північна Ірландія товариський матч -
12/02/1997 Лондон Англія   0 – 1   Італія Відбір до ЧС 1998 -
29/03/1997 Трієст Італія   3 – 0   Молдова Відбір до ЧС 1998 -
02/04/1997 Хожув Польща   0 – 0   Італія Відбір до ЧС 1998 -
30/04/1997 Неаполь Італія   3 – 0   Польща Відбір до ЧС 1998 -
04/06/1997 Нант Італія   0 – 2   Англія Турнір Франції -
10/09/1997 Тбілісі Грузія   0 – 0   Італія Відбір до ЧС 1998 -
15/11/1997 Неаполь Італія   1 – 0   Росія Відбір до ЧС 1998 -
28/01/1998 Катанія Італія   3 – 0   Словаччина товариський матч -
13/11/1999 Лечче Італія   1 – 3   Бельгія товариський матч -
23/02/2000 Палермо Італія   1 – 0   Швеція товариський матч -
29/03/2000 Барселона Іспанія   2 – 0   Італія товариський матч -
03/06/2000 Осло Норвегія   1 – 0   Італія товариський матч -
19/06/2000 Ейндговен Італія   2 – 1   Швеція ЧЄ 2000 - 1-й етап -
Усього Матчів (42 місце) 49 Голів 0

Титули і досягнення ред.

«Наполі»: 1986-87, 1989-90
«Ювентус»: 1994-95, 1996-97, 1997-98, 2001-02, 2002-03
«Ювентус»: 2004-05[1]
«Наполі»: 1986-87
«Ювентус»: 1994-95
«Наполі»: 1990
«Ювентус»: 1995, 1997, 2002, 2003
«Наполі»: 1988-89
«Ювентус»: 1995-96
«Ювентус»: 1996
«Ювентус»: 1996
«Ювентус»: 1999

Примітки ред.

  1. Влітку 2006 року за результатами розслідування корупційного скандалу в італійському футболі, одного з головних його фігурантів, «Ювентус», було покарано у тому числі скасуванням чемпіонського титулу сезону 2004-05.

Джерела ред.