Чугуївський повіт
Чугуївський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Бєлгородської губернії та Харківського намісництва (1780—1797) Російської імперії. Адміністративним центром було місто Чугуїв.
| Чугуївський повіт | ||||
| Губернія | Харківське намісництво | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Чугуїв | |||
| Створений | 1780—1797 | |||
| Населення | 59 758 душ (1787) осіб | |||
Географія ред.
Розташування ред.
Чугуївський повіт межував з Харківським, Вовчанським та Ізюмськими повітами Харківського намісництва. Також на півдні межує з Катеринославським намісництвом. А на сході з Воронізьким намісництвом.
Річки ред.
Найбільшою річкою у повіті є Сіверський Донець, який бере початок у Бєлгородському повіті Курського намісництва, протікає по Катеринославському намісництву та впадає в річку Дон. В Сіверський Донець впадають, з лівої сторони річки: Бабка, Уда, Мжа; з правої сторони: Хотімля, Бурлук, Гнилиця.
Історія ред.
У 1639 році зі складу Белгороского повіту був виділений Чугуївський повіт з центром в Чугуєві. З півночі повіт межував з Бєлгородським повітом а з півдня з Малою Ногайської Ордою.[1]
При створенні Харківського намісництва до його складу ввійшов Чугуївський повіт (разом з Бєлгородським, Корочанським, Салтівським, Хотмижським, Вільнівським, Суджанським та Путивльським повітами) розформованої Бєлгородської губернії.
У 1797 році повіт було розформовано, зокрема місто Чугуїв стало позаштатним містом новоутвореного Зміївського повіту.
Населення ред.
Станом на 1787 рік у повіті налічувалося 94 поселень. Мешканців було 28 366 душ, чоловічої статі, та 28 379 жінок. Всього у Чугуєві, та повіті кількість мешканців налічувало 59 758 душ.
Керівники повіту ред.
Повітові маршалки шляхти ред.
| Прізвище, ім'я, по батькові | Титул, чин | Роки знаходження на посаді |
|---|---|---|
| Зарудний Іван Іванович | майор | |
| Зарудний Іван Іванович | майор | |
| Зарудний Іван Іванович | майор | |
| Шидловський Іван Васильович | майор | |
| Шидловський Іван Васильович | майор | |
| Ковалевський Іван Іванович | капітан |
Примітки ред.
- ↑ Багалей, Дмитрий Иванович. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства. Стр 61
Джерела ред.
- Описи Харківського намісництва. — К., 1991.
- Топографичний опис Харківського намісництва, 1787
- Багалей, Дмитрий Иванович. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства / исслед. Д. И. Багалея. – Москва: Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1887. – II, XVI, 614 c.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |