Чу́га (чуганя) — прямоспинний плащуватий одяг із коричневого саморобного сукна, що був поширений серед карпатських лемків. Особливістю чуги були фальшиві рукави, які зшиті знизу і використовувались як кишені[1], та дуже довгим коміром, що звисає на плечах поза пояс (одяг). Прикрашена довгими френзлями (звисаючі нитки, бахрома), плетеними в коси — або зв'язаними в мережку. Чуга у лемків вважалась символом заможності. Залежно від регіону Лемківщини відрізнялось оздоблення чуги.

Горці Карпат. XX ст.

У галицьких верховинців чугою називався рід свитки з косматого зверху сукна, без рукавів і коміра[1].

На Слобожанщині — довгий каптан.

Словом чуга́й (чугаїна, чугаїнка) у деяких діалектах називали свитку[2][3][4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Чуга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Чугай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Чугаїна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Чугаїнка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела ред.

  • Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1994. — 256 с.

Посилання ред.