Чеське пиво має довгу історію і високу репутацію у світі. В основному, в Чехії поширені лагери, але є й інші види пива на зразок пшеничного або портеру. Загалом на території Чехії розливається понад 350 сортів пива.[1]

Мапа Чехії, зроблена із корків.

Торгова марка ред.

Чеське пиво (чеськ. České pivo) є зареєстрованою географічною маркою (CHZO), що охороняється (чеськ. chráněné zeměpisné označení) у Європейському союзі[2]. Право називатися чеським пивом видається після аудиту і контролю сировини, процесу готування і властивостей остаточного продукту державної сільськогосподарської та продовольчої інспекції (чеськ. Státní zemědělská a potravinářská inspekce). Але це стосується тільки до того пива, яке виробляється на території Чехії. Пиво, яке виробляють під цими марками в інших країнах, таким правом не володіють.

Станом на 27 листопада 2009 року правом називатися «Чеським пивом» володіли тільки 4 виробники: Pilsner Urquell, Radegast, Gambrinus і Velkopopovický Kozel[3][4] Станом на лютий 2013 року «Чеським» можна називати 46 сортів пива від 12 виробників.[5]

Історія ред.

Пиво на території Чехії почали варити ще кельти, але вперше пиво згадується в 1088 році в листі князя Бржетіслава, де він розпорядився дарувати кілька мішків хмелю вишеградським ченцям для варіння пива. Першою відомою «броварнею» була пивоварня міста Брно, що згадується в 1118 році. Тоді ж, в XII столітті, виробництво пива було настільки розширене, що варилося в кожному будинку. Перші закони, що стосуються пива, з'явилися тільки в XIII столітті, тоді ж з'явилися перші цехи пивоварів. У XIV—XV століттях з'явилися перші великі пивоварні заводи, деякі з яких існують і зараз. У XVIII столітті пивовар із Брно Ондржей Поуп зробив чимало для поліпшення якості чеського пива, а також заснував першу в Європі «Броварську школу».

 
Брама Плзеньського заводу

Ключовим для чеського пива став 1842 рік, коли баварський пивовар Йозеф Ґролл[cs] зварив в Плзні пиво нового типу — Пільзнер, яке стало своєрідним «законодавцем моди» у Чехії та набуло поширення у всій Європі, а в 1874 році дісталося до США. Так чеське пиво стало популярним у всьому світі.

Перша світова війна і подальша економічна депресія принесли катастрофу для ринку пива — багато пивоварних заводів розорилися. Після Другої світової війни, в 1948 році після настання соціалізму в Чехословаччині, чехословацькі пивовари не модернізувалися і продовжували використовувати традиційні методи варіння пива, що сприяло збереженню високої якості. В наш час[коли?] деякі пивоварні заводи, що виробляють дешеве пиво, «модернізували» заводи, стали прискорювати процес, що призвело до падіння якості пива на цих заводах.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 14 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. «E15», «Gambrinus může používat chráněné zeměpisné označení České pivo», 2 ноября 2009[недоступне посилання з травня 2019]
  4. «E15», «Radegast se může chlubit chráněným zeměpisným označením České pivo», 27 листопада 2009. Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 25 лютого 2011.
  5. Ing. Věra Hönigová (7 лютого 2013). Chráněné zeměpisné označení České pivo – historie, současnost a budoucnost. ČSPS. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 червня 2013.