Чернянка
Черня́нка (рос. Чернянка) — селище міського типу, центр Чернянського району Бєлгородської області, Росія. Знаходиться в межах української етнічної території[1] — Східна Слобожанщина, Подоння[2]
| смт Чернянка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Чернянка | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |  Росія
| |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Бєлгородська область | |||
| Муніципальний район | Чернянський район | |||
| Код ЗКАТУ: | 14254551 | |||
| Код ЗКТМО: | 14654151051 | |||
| Основні дані | ||||
| Перша згадка: | 1723 | |||
| Статус смт | 28 квітня 1958 | |||
| Населення | 14 909 осіб (2017) | |||
| Поштовий індекс | 309560–309562 | |||
| Телефонний код | +7 47232 | |||
| Географічні координати: | 50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д.Координати: 50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д. | |||
| Найближча залізнична станція | Чернянка | |||
| Відстань | ||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
91 | |||
| Мапа | ||||
  Чернянка  Чернянка | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Географія ред.
Селище розташоване на лівому березі річки Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця.
Населення ред.
|
Етнічний склад ред.
У 1926 році в Чернянській волості українці становили 67,7%, росіяни 32,1 населення[4].
Мова спілкування мешканців селища змішана, російсько-українська (суржик).
Історія ред.
Після укладення Брестського миру в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше Новооскільського повіту і слобода Чернянка була включена до складу земського центру м. Острогозька, землі Подоння, Української народної республіки (У Н Р). а в 1919 р. слобода ввійшла до складу Харківської губернії, Української держави гетьмана Скоропадського. Пізніше захоплена Озброєними силами Півдня Росії і його займала Добровольча армія.
З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації (в Центральному Чорнозем'ї проживало більше 1 500 000 українців). Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, в школі та на державній службі української мови в тих районах і слободах, де проживало понад 50% українців, Чернянка підлягала повній українізації.
Статус селища міського типу поселення отримало 1958 року.
Економіка ред.
В селищі працюють цегляний, цукровий, маслоробний заводи, підприємство з виробництва сухого молока, харчовий комбінат, м'ясокомбінат, елеватор.
Транспорт і залізниця ред.
У 1895 р. збудована залізниця Старий Оскіл — Валуйки, через Чернянку, з'єднавши найкоротшим шляхом Донбас і Москву.[5].
Відомі люди ред.
- Бондаренко Петро Кузьмич (1915—1992) — український живописець.
- Безуглов Володимир Васильович (нар. 1947) — український художник.
- Бубліченко Лазар Іванович — українець, акушер-гінеколог, доктор медичних наук, лауреат Державної премії.
- Єрошева Ніна Миколаївна, заслужений працівник культури України[6].
- Жученко Павло Данилович — українець, Герой Радянського Союзу.
- Марінченко Микола Данилович — українець, Герой Радянського Союзу[7]..
- Петренко Микола Антонович[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.
- Федоров Іван Андрійович[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.
Мапи ред.
- Чернянка в 1792 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чернянка в 1796 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- Чернянка в 1822 р. [Архівовано 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Чернянка в 1871 р. [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Чернянка в 1896 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Розселення українців на 1897 р.[недоступне посилання з травня 2019]
- Чернянка на мапі Курської губернії в 1901 р.
- Чернянка в 1903 р. [Архівовано 14 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Чернянка на мапі розміщення українського населення
- Утворення Української Народної Республіки 1918 рік
- Етнографічна карта 1949 рік
- Чернянка на мапі Чернянського району
Посилання ред.
- Галерея та супутниковий знімок
- Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з серпня 2019]
- База даних Росії(рос.)
- Чернянка"(рос.)
Виноски ред.
- ↑ Українська етнічна територія-1949 рік
- ↑ «Етнографічна границя» української території. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Словарь Российской империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
- ↑ Демоскоп. Перепис населення. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.
- ↑ Заселення Бєлгородської області, 18-й абзац. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
- ↑ Єрошева Ніна Миколаївна. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
- ↑ МО РФ.Курська битва. Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.
|
Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |