Чернихівці
Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.
село Чернихівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Збаразька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1340 |
Населення | 3 500(2013 рік) |
Територія | 4.985 км² |
Густота населення | 287.86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47370 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д.Координати: 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д. |
Водойми | Гнізна Гнила |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Населення — 3500 осіб (2013).
Історія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.
Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)[2].
У 1463 році згадується як Черниковце, 1529 — як містечко, що мало замок.
Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.
XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.
У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.
1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).
Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.
Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.
6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.
1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1394 | 97.14% |
російська | 39 | 2.72% |
польська | 1 | 0.07% |
словацька | 1 | 0.07% |
Усього | 1435 | 100% |
Пам'ятки ред.
Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).
Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).
В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»[5].
Соціальна сфера ред.
Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Мирослав Січинський (1887—1979) — український громадсько-політичний діяч, член УСДП Галичини, виконавець замаху проти намісника Галичини графа Анджея Потоцького[6].
- Гладкий Гриць (1893—1936) — громадський і політичний діяч, начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР.[7]
- Джус Володимир (1895—1964) — український промисловець у США, засновник і президент Українського Інституту Америки[8].
- Вітенько Ігор (1938—1974) — кібернетик, логік.
- Ратушний Михайло (* 1962) — український політик, народний депутат України (1994—2006), голова УВКР (з 2011).
- Грицуняк Антін.- український розповідач
- К. Мазуренко.
- Мечник Петро (1885—1953) — громадсько-освітній діяч, професор і директор Львівської академічної гімназії, старшина УГА.
- А. і Є. Блажкевич — Праведники народів світу[9].
- Володимир Бойко (1892-1989) - український педагог.
Перебували ред.
Пов'язані з Чернихівцями ред.
- Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.
Галерея ред.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Пресвятої Трійці
-
Будинок культури
-
Автобусна зупинка
-
Річка Гнізна біля села
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
- ↑ Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // gazeta.ua
- ↑ Б. Волинський. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Український Інститут Америки[недоступне посилання]
- ↑ Див. статтю Е.Бергера у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.
Література ред.
- Уніят В. Чернихівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 593–594. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Czernichowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 822. (пол.) — S. 822—823. (пол.)
Посилання ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |