Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед молодіжних команд

Чемпіонат світу з хокею з шайбою серед молоді (гравців не старше 20 років) — щорічне змагання, яке організовує Міжнародна федерація хокею з шайбою з 1977 року.

Чемпіонат світу з хокею з шайбою
серед молодіжних команд
Вид спорту Хокей із шайбою
Засновано 1974
Кількість команд 10
Країна(и) Міжнародні змагання
Поточний чемпіон США США
Офіційний сайт Офіційний сайт

Турнір організований за системою чемпіонату світу з хокею з шайбою серед чоловічих команд (складається з 4 дивізіонів — Топ, 1, 2, 3), проте кількість молодіжних команд, що беруть участь у турнірах усіх дивізіонів, менша.

Історія ред.

Перший офіційний турнір серед молодіжних збірних відбувся в 1977 році, хоча до цього три роки поспіль неофіційно проводили змагання серед молодіжних збірних.[1] У чемпіонаті домінують збірні СРСР/СНД/Росії та Канади, які на двох з 48-ти турнірів (станом на 2024 рік) виграли 33 золоті медалі. Збірна Радянського Союзу виграла перші чотири чемпіонати, тоді як канадці двічі по п'ять разів поспіль здобували золоті нагороди впродовж з 1993 по 1997 та з 2005 по 2009 роки. Збірні СНД та Росії за цей самий період додали ще п'ять чемпіонських титулів, востаннє в 2011 році.

Молодіжні першості набули особливої популярності після масової бійки на чемпіонаті світу 1987 у матчі фаворитів Канади та СРСР, в якій брали участь усі гравці, включаючи запасних. Канадцям для здобуття золотих нагород потрібна була перемога з різницею в три шайби. У другому періоді на 14 хвилині за рахунку 4–2 на користь канадців спалахнула бійка, яка припинилася лише після виклику поліції.[2] Той чемпіонат завершився обопільною дискваліфікацією збірних Канади та Радянського Союзу.[3]

У 1991 році першість приймала Канада, господарі вп'яте виборили золоті нагороди, а після цього ІІХФ за домовленністю з канадцями кожну четверту першість проводила у країні кленового листка.[4] У XXI столітті починаючи з 2010 (Швейцарія відмовилась від проведення турніру) кожен другий чемпіонат проходить у Канаді.[5]

Двічі у 2011 та 2018 роках чемпіонат приймав американський Баффало через близькість до кордонів з Канадою.[6]

У 2022 році через російську агресію проти України збірні Росії та Білорусі виключили із змагань.[7]

Цей турнір є одиним з найпрестижніших етапів з оглядин молодих хокеїстів, який підвіщує цінність гравця для майбутніх драфтів НХЛ.[8]

Призери ред.

Неофіційні чемпіонати ред.

Рік Золото Срібло Бронза Місце проведення
1974   СРСР   Фінляндія   Канада Ленінград (СРСР)
1975   СРСР   Канада   Швеція Вінніпег (Канада)
1976   СРСР   Канада   Чехословаччина Тампере (Фінляндія)

Офіційні чемпіонати ред.

Рік Золото Срібло Бронза Місце проведення
1977   СРСР (1)   Канада   Чехословаччина Банська Бистриця, Зволен (Чехословаччина)
1978   СРСР (2)   Швеція   Канада Монреаль, Квебек та інші (Канада)
1979   СРСР (3)   Чехословаччина   Швеція Карлстад (Швеція)
1980   СРСР (4)   Фінляндія   Швеція Хельсінкі (Фінляндія)
1981   Швеція (1)   Фінляндія   СРСР Аугсбург та ін. (ФРН)
1982   Канада (1)   Чехословаччина   Фінляндія Міннеаполіс (США)
1983   СРСР (5)   Чехословаччина   Канада Ленінград (СРСР)
1984   СРСР (6)   Фінляндія   Чехословаччина Норчепінг, Нючепінг (Швеція)
1985   Канада (2)   Чехословаччина   СРСР Турку, Вантаа (Фінляндія)
1986   СРСР (7)   Канада   США Гамільтон, Торонто (Канада)
1987   Фінляндія (1)   Чехословаччина   Швеція Нітра, Тренчин (Чехословаччина)
1988   Канада (3)   СРСР   Фінляндія Москва (СРСР)
1989   СРСР (8)   Швеція   Чехословаччина Анкоридж (США)
1990   Канада (4)   СРСР   Чехословаччина Хельсінкі, Турку (Фінляндія)
1991   Канада (5)   СРСР   Чехословаччина Саскачеван (Канада)
1992   СНД (9)   Швеція   США Фюссен (Німеччина)
1993   Канада (6)   Швеція   Чехословаччина Євле, Фалун (Швеція)
1994   Канада (7)   Швеція   Росія Острава, Фридек-Містек (Чехія)
1995   Канада (8)   Росія   Швеція Едмонтон, Калгарі (Канада)
1996   Канада (9)   Швеція   Росія Бостон (США)
1997   Канада (10)   США   Росія Женева, Морже (Швейцарія)
1998   Фінляндія (2)   Росія   Швейцарія Хельсінкі, Гямеенлінна (Фінляндія)
1999   Росія (1/10)   Канада   Словаччина Вінніпег (Канада)
2000   Чехія (1)   Росія   Канада Шеллефтео, Умео (Швеція)
2001   Чехія (2)   Фінляндія   Канада Москва, Подольськ (Росія)
2002   Росія (2/11)   Канада   Фінляндія Пардубице (Чехія)
2003   Росія (3/12)   Канада   Фінляндія Галіфакс, Сідней (Канада)
2004   США (1)   Канада   Фінляндія Хельсінкі, Гямеенлінна (Фінляндія)
2005   Канада (11)   Росія   Чехія Гранд-Форкс, (США)
2006   Канада (12)   Росія   Фінляндія Ванкувер (Канада)
2007   Канада (13)   Росія   США Мора, Лександ (Швеція)
2008   Канада (14)   Швеція   Росія Пардубице, Ліберец (Чехія)
2009   Канада (15)   Швеція   Росія Оттава (Канада)
2010   США (2)   Канада   Швеція Реджайна, Саскатун (Канада)
2011   Росія (4/13)   Канада   США Баффало, Льюїстон (США)
2012   Швеція (2)   Росія   Канада Калгарі, Едмонтон (Канада)
2013   США (3)   Швеція   Росія Уфа (Росія)
2014   Фінляндія (3)   Швеція   Росія Мальме (Швеція)
2015   Канада (16)   Росія   Словаччина Монреаль, Торонто (Канада)
2016   Фінляндія (4)   Росія   США Гельсінки (Фінляндія)
2017   США (4)   Канада   Росія Монреаль, Торонто (Канада)
2018   Канада (17)   Швеція   США Баффало (США)
2019   Фінляндія (5)   США   Росія Ванкувер, Вікторія (Канада)
2020   Канада (18)   Росія   Швеція Острава, Тржинець (Чехія)
2021   США (5)   Канада   Фінляндія Едмонтон (Канада)
2022   Канада (19)   Фінляндія   Швеція Едмонтон, Ред Дір (Канада)
2023   Канада (20)   Чехія   США Галіфакс, Монктон (Канада)
2024   США (6)   Швеція   Чехія Гетеборг (Швеція)
2025 Оттава (Канада)

Розподіл медалей по країнах ред.

Розподіл медалей по країнах після 3 неофіційних (1974 — 1976) та 48 офіційних турнірів (1977 — 2024).
Країна Золото Срібло Бронза Разом
1   Канада 20 10 (2*) 5 (1*) 35
2   СРСР/  СНД/  Росія 13 (3*) 13 11 37
3   США 6 2 7 15
4   Фінляндія 5 5 (1*) 7 17
5   Швеція 2 12 7 (1*) 21
6   Чехословаччина /  Чехія 2 6 8 (1*) 16
7   Словаччина 0 0 2 2
8   Швейцарія 0 0 1 1

Примітка: (в дужках *) — в тому числі неофіційні три перші розіграшу 1974–1976 рр., вони не враховані в загальному заліку медалей

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. All Medallists - U20. History. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 7 січня 2009.
  2. (Joyce, 2011, с. 41–42)
  3. Punch-up in Piestany. CBC Digital Archives. Canadian Broadcasting Corporation. 4 січня 1987. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 січня 2009.
  4. Ottawa to host 2009 world junior tourney. The Sports Network. The Canadian Press. 3 травня 2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2007. Процитовано 7 січня 2009.
  5. Toronto, Regina-Saskatoon formally bid to stage World Juniors. tsn.ca. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 5 січня 2010.
  6. Buffalo to host 2011 world hockey juniors. CBC Sports. Associated Press. 27 жовтня 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 січня 2009.
  7. IIHF - Tournament updates. IIHF International Ice Hockey Federation (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
  8. Dowbiggin, Bruce. Credit TSN for elevating world juniors to must-see TV. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.

Посилання ред.