Чемпіонат світу з футболу 2026

Чемпіонат світу з футболу 2026

Команд	211 (у фінальній частині: 48)
Місце проведення	Канада Мексика США
Час проведення	11 червня 2026 — 19 липня 2026
← 2022 2030 →

Чемпіонат світу з футболу 2026 (англ. 2026 FIFA World Cup, ісп. Copa Mundial de la FIFA 2026, фр. Coupe du Monde FIFA 2026) — 23-й чемпіонат світу з футболу ФІФА, фінальний етап якого пройде з 11 червня по 19 липня 2026 року. Господарями турніру вперше стали одночасно 3 країни: Канада, Мексика та Сполучені Штати Америки.

Вибір господаря ред.

За право проведення чемпіонату 2026 року по спільній заявці боролися Китай та Індія; Еквадор, Болівія, Перу та Парагвай; а також Канада, США та Мексика; Марокко та Нова Зеландія одноосібно подавали заявки.

Претенденти

13 червня 2018 року на 68-у Конгресі ФІФА у Москві під час голосування за вибір господаря турніру найбільшу кількість голосів отримала спільна заявка Канади, Мексики та США, отримавши 134 голоси проти 65 голосів у підтримку заявки Марокко^[1].

Вперше в історії чемпіонату світу ред.


Вперше його приймає Канада
Вперше чемпіонат пройде одразу в 3-х країнах
Вперше одна країна (Мексика) втретє прийме ЧС

Регламент ред.

Рада ФІФА 10 січня 2017 року затвердила основну частину регламенту чемпіонату світу 2026 року. Кількість учасників Мундіалю збільшена із 32 до 48 команд.

Змагання будуть проходити в форматі 16 груп по 3 команди. У плей-оф будуть виходити по дві кращі збірні. Таким чином, тривалість турніру не зміниться і складе близько місяця.

Попередньо асоціації отримають такі квоти:

Європа — 16 місць (на ЧС-2018 — 13+1),
Африка 9,5 (5),
Азія — 8,5 (4,5),
Південна Америка — 6,5 (4,5),
Північна і Центральна Америка — 6,5 (3,5),
Океанія — 1 (0,5)^[2]^[3]

Учасники ред.

Докладніше: Чемпіонат світу з футболу 2026 (кваліфікаційний раунд)

Стадіони ред.

З 23-х заявок остаточно приймати чемпіонат будуть 16 стадіонів (10 з них у США):

Канада ред.

Монреаль^[4]	Едмонтон^[4]	Торонто^[4]
Олімпійський	Стадіон Співдружності	БМО Філд
К-ість глядачів: 61 004 (Заявлена: 55 822) (розширення до 73 000)	К-ість глядачів: 56 302 (Заявлена: 56 418)	К-ість глядачів: 30 000 (розширення до 45 500)

Едмонтон Монреаль Торонто

Мексика ред.

Мехіко^[4]	Монтеррей^[4]	Гвадалахара^[4]
Ацтека	Естадіо BBVA	Акрон
К-ість глядачів: 87 523	К-ість глядачів: 53 500 (Заявлена: 53 460)	К-ість глядачів: 46 232 (Заявлена: 48 071)

Мехіко Монтеррей Гвадалахара (Мексика)

США ред.

Лос-Анджелес^[4]	Нью-Йорк^[4]	Вашингтон^[4]	Даллас^[4]
Роуз Боул (стадіон)	Мет-Лайф Стедіум	FedEx Філд	AT&T Стедіум
К-ість глядачів: 92 000 (Заявлена: 88 432)	К-ість глядачів: 82 500 (Заявлена: 87 157)	К-ість глядачів: 82 000 (Заявлена: 70 249)	К-ість глядачів: 80 000 (Заявлена: 92 967) (розширення до 100 000)

Канзас Сіті^[4]	Денвер^[4]	Х'юстон^[4]	Балтимор^[4]
Ерроухед-Стедіум	Емпавер Філд ет Майл-Гай	NRG-Стедіум	M&T Bank Стедіум
К-ість глядачів: 76 416 (Заявлена: 76 640)	К-ість глядачів: 76 125 (Заявлена: 77 595)	К-ість глядачів: 71 795 (Заявлена: 72 220)	К-ість глядачів: 71 006 (Заявлена: 70 976)

Атланта^[4]	Атланта Балтимор Бостон Цинциннаті Даллас Денвер Х'юстон Канзас Сіті Лос-Анджелес Маямі Нашвілл Нью-Йорк Орландо Філадельфія Сан-Франциско Сіетл Вашингтон
Мерседес-Бенц Стедіум
К-ість глядачів: 71 000 (Заявлена: 75 000) (розширення до 83 000)

Філадельфія^[4]	Нашвілл^[4]	Сіетл^[4]	Сан-Франциско^[4]
Лінкольн Файненшл філд	Nissan Стедіум	Сенчурі Лінк Філд	Левайс Стедіум
К-ість глядачів: 69 176 (Заявлена: 69 328)	К-ість глядачів: 69 143 (Заявлена: 69 722) (розширення до 75 000)	К-ість глядачів: 69 000 (розширення до 72 000)	К-ість глядачів: 68 500 (Заявлена: 70 909) (розширення до 75 000)

Бостон^[4]	Цинциннаті^[4]	Маямі^[4]	Орландо^[4]
Жилетт Стедіум	Стадіон ім. Пола Брауна	Хард Рок Стедіум	Кемпінг Ворлд Стедіум
К-ість глядачів: 65 878 (Заявлена: 70 000)	К-ість глядачів: 65 515 (Заявлена: 67 402)	К-ість глядачів: 64 767 (Заявлена: 67 518)	К-ість глядачів: 60 219 (Заявлена: 65 000)

Групи ред.

Група A	Група B	Група C	Група D
США	Канада	Мексика	D1
A2	B2	C2	D2
A3	B3	C3	D3

Група E	Група F	Група G	Група H
E1	F1	G1	H1
E2	F2	G2	H2
E3	F3	G3	H3

Група I	Група J	Група K	Група L
I1	J1	K1	L1
I2	J2	K2	L2
I3	J3	K3	L3

Група M	Група N	Група O	Група P
M1	N1	O1	P1
M2	N2	O2	P2
M3	N3	O3	P3

Права на телетрансляцію ред.

Станом на червень 2018 року права на телетрансляцію чемпіонату світу з футболу викупили 7 телеканалів трьох країн


Канада	CTV, TSN, RDS
Велика Британія	BBC, ITV
США	Fox, Telemundo

Примітки ред.

↑ Tariq Panja, Andrew das (13 червня 2018). World Cup 2026 Is Awarded to United States, Canada and Mexico. The New York Times. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
↑ Copa terá 48 seleções a partir de 2026 [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Рада ФІФА: що це?. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю United 2026 bid book (PDF). united2026.com. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2020. Процитовано April 30 2018.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чемпіонат світу з футболу 2026

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чемпіонат світу з футболу 2026

FIFA World Cup 2026, FIFA.com (англ.)

[1] Tariq Panja, Andrew das (13 червня 2018). World Cup 2026 Is Awarded to United States, Canada and Mexico. The New York Times. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 13 червня 2018.

[2] Copa terá 48 seleções a partir de 2026 [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

[3] Рада ФІФА: що це?. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.

[bid_cities-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю United 2026 bid book (PDF). united2026.com. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2020. Процитовано April 30 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]