Чемпіонат Європи з водних видів спорту

Чемпіонат Європи з водних видів спорту — загальноєвропейські змагання з водних видів спорту, що їх проводить Європейська ліга плавання (LEN) — керівний орган з водних видів спорту в Європі. Станом на 2022 рік чемпіонати відбуваються кожні два роки (в парні роки). Починаючи з 1999 року їх програма складається з чотирьох видів: плавання (довга дистанція/50-метровий басейн), стрибків у воду, артистичного плавання та плавання на відкритій воді. До 1997 року в програмі чемпіонатів було ще й водне поло, але починаючи з 1999 року LEN проводить окремі чемпіонати Європи з водного поло. В олімпійські роки відсутні змагання на відкритій воді.

Чемпіонат Європи з водних видів спорту
Дата створення / заснування 1926
Логотип
Вид спорту спортивне плавання
Період події 2 рік
Організатор LENd
Місяць серпень
CMNS: Чемпіонат Європи з водних видів спорту у Вікісховищі

Зазвичай чемпіонати тривають два тижні, в середині або наприкінці літа, проте в останні роки літніх олімпіад (2004, 2008, 2012, 2016 і 2020) їх перенесено на весну, щоб збільшити перерву між цими змаганнями.

Чемпіонати ред.

Перший чемпіонат Європи з водних видів спорту відбувся 1926 року. Перед 1999 роком у програмі цих змагань було водне поло, але відтоді проводять окремі чемпіонати Європи з водного поло. З 1973 до 1999 року чемпіонати Європи проводили в ті роки, коли не було ні літніх Олімпійських ігор, ні чемпіонатів світу, за винятком 1979 року (1973 року відбувся перший чемпіонат світу, а після 1999 року (починаючи з 2001-го) чемпіонати світу стали проводити не в парні роки між олімпійськими іграми, а кожні непарні два роки). Змагання серед жінок вперше з'явилися в програмі другого за ліком чемпіонату Європи 1927 року[1].

За ліком Рік Місто-господар Країна Дисципліни Строки 1-ше місце
за медалями
2-ге місце
за медалями
3-тє місце
за медалями
1 1926 Будапешт   9 18–22 серпня 1926   Німеччина   Швеція  
2 1927 Болонья   16 31 серпня — 4 вересня 1927   Німеччина   Швеція   Нідерланди
3 1931 Париж   16 23–30 серпня 1931     Німеччина   Нідерланди
4 1934 Магдебург   16 12–19 серпня 1934     Нідерланди  
5 1938 Лондон   16 6–13 серпня 1938  Німеччина   Данія   Нідерланди
6 1947 Монте-Карло   16 10–14 вересня 1947     Данія  
7 1950 Відень   16 20–27 серпня 1950     Нідерланди   ФРН
8 1954 Турин   18 31 серпня — 5 вересня 1954      
9 1958 Будапешт   20 31 серпня — 6 вересня 1958     Велика Британія   Нідерланди
10 1962 Лейпциг   23 18–25 серпня 1962   Нідерланди   НДР  
11 1966 Утрехт   23 20–27 серпня 1966     НДР   Нідерланди
12 1970 Барселона   34 5–13 вересня 1970   НДР     ФРН
13 1974 Відень   37 18–25 серпня 1974   НДР   ФРН   Велика Британія
14 1977 Єнчепінг   37 14–21 серпня 1977   НДР     ФРН
15 1981 Спліт   37 4–12 вересня 1981   НДР   СРСР   Велика Британія
16 1983 Рим   38 22–27 серпня 1983   НДР   СРСР   ФРН
17 1985 Софія
Осло
 
 
39 4–11 серпня 1985
12–18 серпня 1985
  НДР   СРСР   ФРН
18 1987 Страсбург   41 16–23 серпня 1987   НДР   СРСР   ФРН
19 1989 Бонн   43 15–20 серпня 1989   НДР   СРСР   Франція
20 1991 Афіни
Террачина
 
 
47 18–25 серпня 1991
14–15 вересня 1991
  СРСР   Німеччина   Угорщина
21 1993 Шеффілд
Слапи[en]
 
 
47 3–8 серпня 1993
28–29 серпня 1993
  Німеччина   Росія   Угорщина
22 1995 Відень   47 22–27 серпня 1995   Росія   Німеччина   Угорщина
23 1997 Севілья   51 19–24 серпня 1997   Росія   Німеччина   Угорщина
24 1999 Стамбул   55 26 липня — 1 серпня 1999   Німеччина   Росія   Нідерланди
25 2000 Гельсінкі   55 3–9 липня 2000   Росія   Німеччина   Італія
26 2002 Берлін   57 29 липня — 4 серпня 2002   Німеччина   Росія   Італія
27 2004 Мадрид   58 5–16 травня 2004   Україна   Росія  
28 2006 Будапешт   58 26 липня — 6 серпня 2006   Росія   Німеччина   Франція
29 2008 Ейндговен   54 13–24 березня 2008   Росія   Італія   Франція
30 2010 Будапешт   61 4–15 серпня 2010   Росія   Німеччина   Франція
31 2012 Дебрецен
Ейндговен
 
 
55 15–27 травня 2012   Угорщина   Німеччина   Італія
32 2014 Берлін   64 13–24 серпня 2014   Велика Британія   Росія   Італія
33 2016 Лондон   64 9–22 травня 2016   Велика Британія   Угорщина   Росія
34 2018[a] Глазго
Единбург
  72 2–12 серпня 2018   Росія   Велика Британія   Італія
35 2020 Будапешт   73 10–23 травня 2021   Росія   Велика Британія   Італія
36 2022 Рим   77 11–21 серпня 2022

Таблиця медалей (1926–2021 роки) ред.

МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1  Росія19711687400
2  Німеччина165157123445
3  НДР14311568326
4  Угорщина1179978294
5  Італія102123178403
6  Велика Британія99108125332
7  СРСР978779263
8  Франція889082260
9  Нідерланди839784264
10  Швеція637469206
11  Україна566466186
12  ФРН413349123
13  Іспанія315450135
14  Данія29213282
15  Польща18182157
16  Фінляндія1371232
17  Австрія12171948
18  Румунія9253266
19  Греція8102240
20  Норвегія68519
21  Білорусь5101732
22  Бельгія561627
23  Швейцарія481729
24  Ірландія46111
25  Сербія4105
26  Чехія401519
27  Словаччина311216
28  Югославія2141329
29  Хорватія27716
30  Чехословаччина251118
31  Словенія251017
32  Литва25714
33  Ізраїль24915
  Болгарія24915
35  Фарерські острови0303
36  Ісландія0213
37  Португалія0112
38  Союзна Республіка Югославія0101
  Естонія0101
40  Вірменія0011
  Туреччина0011
Загалом (41 збірна)1420141714194256

Примітка: таблиця містить медалі, здобуті у плаванні (з 1926), стрибках у воду (з 1926), синхронному плаванні (з 1974), плаванні на відкритій воді (з 1991), а також водному поло (від 1926 до 1997 року, коли ця дисципліна входила до програми змагань). Починаючи з 1999 року проводять окремий чемпіонат Європи з водного поло.

Станом на 2018 рік Албанія, Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Грузія, Гібралтар, Косово, Латвія, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Сан-Марино ще не здобули жодної медалі.

Багаторазові медалісти з плавання (на довгій воді) ред.

   Кар'єра досі триває

Оновлено по завершенні Чемпіонату Чемпіонату Європи з водних видів спорту 2020 року[2][3].

Чоловіки ред.

# Спортсмен Країна       Загалом
1 Олександр Попов   СРСР
  Росія
21 3 2 26
2 Адам Піті   Велика Британія 16 0 0 16
3 Ласло Чех   Угорщина 14 4 5 23
4 Міхаель Ґрос   ФРН 13 4 2 19
5 Пітер ван ден Гогенбанд   Нідерланди 10 5 4 19
6 Еміліано Брембілья   Італія 10 3 0 13
7 Філіппо Маньїні   Італія 9 5 5 19
8 Петер Ноке   ФРН 9 1 0 10
9 Тамаш Дарньї   Угорщина 8 0 0 8
10 Данкан Скотт   Велика Британія 7 4 0 11
11 Олег Лісогор   Україна 7 3 3 13
12 Джеймс Ґай   Велика Британія 7 2 3 12

Жінки ред.

# Спортсменка Країна       Загалом
1 Францишка ван Альмсік   Німеччина 18 3 0 21
2 Катінка Хоссу   Угорщина 15 6 3 24
3 Сара Шестрем   Швеція 14 6 3 23
4 Гайке Фрідріх   НДР
  Німеччина
11 2 0 13
5 Тереза Альсгаммар   Швеція 10 7 4 21
6 Франческа Голсолл   Велика Британія 10 3 4 17
7 Яна Клочкова   Україна 10 2 4 16
8 Зандра Фелкер   Німеччина 9 4 4 17
9 Крістіна Егерсегі   Угорщина 9 4 0 13
9 Астрід Штраус   НДР 9 4 0 13
11 Лор Маноду   Франція 9 1 3 13
12 Крістін Отто   НДР 9 1 1 11
13 Уте Ґевеніґер   НДР 9 1 0 10
14 Федеріка Пеллегріні   Італія 7 6 7 20
15 Юлія Єфімова   Росія 7 4 2 13
16 Метте Якобсен   Данія 7 3 8 18
17 Даніела Гунґер   НДР
  Німеччина
7 3 0 10
18 Агнеш Ковач   Угорщина 7 2 4 13
19 Брітта Штеффен   Німеччина 7 2 0 9
20 Фрея Андерсон   Велика Британія 7 0 3 10

Примітки ред.

  1. European Championships, 17 April 2011
  2. EUROPEAN CHAMPIONSHIPS AQUATIC FINALISTS 1926 — 2016 – by Kelvin Juba (PDF). len.eu. Процитовано 22 травня 2021.
  3. Female swimmer with the most medals in the history of Euro Aquatics Championships. Swimming Stats. Процитовано 23 травня 2021.

Посилання ред.