Чевкіні́т — мінерал із групи силікатів, силікат кальцію, церію, торію, заліза, титану та ін. острівної будови.

Чевкініт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Абревіатура Cvk-Ce[3]
Хімічна формула (Ce,La,Ca,Th)₄(Fe²⁺,Mg)(Fe²⁺,Ti,Fe³⁺)₂(Ti,Fe³⁺)₂(Si₂O₇)₂O₈
Nickel-Strunz 10 9.BE.70[4]
Dana 8 56.2.8.1
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія[5]
Просторова група просторова група C2/m[d][5]
Інші характеристики
Названо на честь Чевкін Костянтин Володимирович[4]
Типова місцевість Ільменський заповідник[4]
CMNS: Чевкініт у Вікісховищі

Названий іменем начальника штабу Корпусу гірничих інженерів у Санкт-Петербурзі Костянтина Чевкіна (G.Rose, 1839).

Опис ред.

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком: (Ce, La)2Ti2 [O4|Si2O7].
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Ca, Ce, Th)4(Fe, Mg)2(Ti, Fe)3Si4O22.

Домішки: UO, MnO, Y2O3, ThO2, UO3, Nb2O5. Містить (%): CaO — 3,25; Ce2O3 — 22,80; ThO2; FeO — 9,17; TiO2 — 16,07; SiO2 — 20,68; H2O — 0,42.

Сингонія моноклінна. Утворює призматичні, таблитчасті та пластинчасті кристали. Спайності немає. Густина 4300—4930 кг/м³. Твердість за мінералогічною шкалою — 5,5-6,0. Колір оксамитово-чорний, яскраво-коричневий. Риса темно-бура. Блиск смолистий. Непрозорий. Часто ізотропний.

Розповсюдження ред.

Трапляється в лужних гранітах, сієнітах, гранітних і сієнітових пегматитах спільно з ільменітом, сфеном, цирконом.

Супутні мінерали: гадолініт, титаніт, апатит, кронштедтит, ортит, кварц. Зустрічається як акцесорний мінерал в сієнітових та гранітових пегматитах.

Знахідки: в Ільменський горах (Урал), на острові Мадагаскар, у штаті Вірджинія (США), штат Мадрас (Індія) та інших місцях.

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • чевкініт бериліїстий (різновид чевкініту, який містить до 2,1 % ВеО),
  • чевкініт ніобіїстий (різновид чевкініту, який містить до 7,40 % (Nb, Ta)2O5),
  • чевкініт торіїстий (різновид чевкініту, який містить до 20,91 % ThO2).
  • пер'єрит — складний силікат рідкісних земель.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.