Вікіпедія

Чарльз Спенсер, 3-й герцог Мальборо

Чарльз Спенсер (англ. Charles Spencer; 22 листопада 1706 — 20 жовтня 1758) — державний та військовий діяч Великої Британії, 3-й герцог Мальборо, 5-й граф Сандерленд.

Чарльз Спенсер, 3-й герцог Мальборо
Народився 22 листопада 1706(1706-11-22)[1][4][…]
Помер 20 жовтня 1758(1758-10-20)[1][2][3] (51 рік)
Мунстер, Гайдекрайс, Нижня Саксонія, Німеччина
Країна  Королівство Англія
 Королівство Велика Британія
Діяльність політик, аристократ
Alma mater Ітонський коледж
Знання мов англійська[5]
Членство Лондонське королівське товариство
Титул Герцог Мальборо і Граф Сандерленд
Посада лорд-хранитель Малої печатки і Lord Lieutenant of Oxfordshired
Військове звання Лейтенант-генерал
Партія Віги
Конфесія пресвітеріанство
Рід Spencer familyd
Батько Charles Spencer, 3rd Earl of Sunderlandd[3]
Мати Anne Spencer, Countess of Sunderlandd[3]
Брати, сестри Robert Spencerd, Robert Spencer, 4th Earl of Sunderlandd, Anne Bateman, Viscountess Batemand, John Spencerd[3] і Diana Russell, Duchess of Bedfordd[3]
У шлюбі з Elizabeth Spencer, Duchess of Marlboroughd[3]
Діти George Spencer, 4th Duke of Marlboroughd[3], Elizabeth Herbert, Countess of Pembroke and Montgomeryd[3], Lord Charles Spencerd, Lord Robert Spencerd[3] і Diana Beauclerkd[3]
Нагороди

Життєпис ред.

Походив з англійського шляхетського роду Спенсерів. Другий син Чарльза Спенсера. 3-го графа Сандерленда, та Анни (доньки Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо). Народився 1706 року. У 1716 році втратив матір, а 1722 року — батька. 1729 року після смерті старшого брата Роберта успадкував титул графа Сандерленда.

1732 року оженився на представниці баронського роду Тревор. 1733 року після смерті вуйни генрієтти Годольфін успадкував титул герцога Мальборо та лорда. 1739 року стає полковником Королівського драгунського полку, а також лорд-лейтенантом графств Бекінгемшир і Оксфордшир. Того ж року стає губернатором Лондонського виховного будинку.

1740 року — капітаном королівської кавалерійської гвардії, 1742 року — очільником Колдримського кавалерійського полку. 1749 року отримує посаду лорд-стюарта.

1755 року стає лорд-хранителем Малої печатки та головним генералом артилерії, отримавши в підпорядкування всю британську артилерію, інженерні служби, фортифікаційні споруди, військові припаси, транспорт, польові лікарні. З початком Семирічної війни доклав зусилля для належної організації та постачання британської Обсерваційної армії в Німеччині. У 1758 році очолив рейд на французьке місто-порт Сен-Мало. Після взяття Емдена очолив експедиційний корпус Великої Британії в Ганновері. Втім невдовзі помер в Мунстері.

Родина ред.

Дружина — Елізабет, донька барона Томаса Тревора

Діти:

  • Діана (1734—1808), дружина: 1) Фредеріка Сент-Джона, 2-го віконт Болінгброк; 2) Топхема Боклерка
  • Елізабет (1737—1831), дружина Генрі Герберта, графа Пембрук
  • Джордж (1739—1817), 4-й герцог Мальборо
  • Чарльз (1740—1820)
  • Роберт (1747—1831)

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1050543114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м Kindred Britain
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела ред.

  • Lee, Sidney, ed. (1898). «Spencer, Charles (1706—1758)». Dictionary of National Biography 53. London: Smith, Elder & Co (англ.)
  • Powicke & Fryde: Handbook of British Chronology. Second Edition, London, 1961, S. 9 (англ.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Спенсер,_3-й_герцог_Мальборо&oldid=37045146