Чак-чак (башк. сәк-сәк, каз. шәк-шәк, кирг. чак-чак, тат. чәк-чәк, узб. chak-chak/чак-чак) — східні солодощі; виріб із тіста з медом, що належить до кухні тюркських народів; національна страва татар і башкирів.

Чак-чак
Чак-чак (праворуч) та бухарське калеве (ліворуч)
Тип Пончик
Походження
Необхідні компоненти тісто, мед
Зазвичай використовувані компоненти сухофрукти

Приготування ред.

Чак-чак готують з м'якого тіста, зробленого з пшеничного борошна вищого сорту і сирих яєць. Що м'якше тісто, то ніжнішим і легшим буде чак-чак[1]. Потім формуються тонкі короткі палички, за формою нагадують вермішель, або кульки величиною з кедровий горішок, обсмажуються у фритюрі (у казані), після чого поливаються гарячою масою, приготованою на основі меду.

Страві надається потрібна форма (часто у вигляді гірки). Повністю готова після застигання. Іноді перед заливкою медом у суміш додають сухофрукти.

Прикрашають чак-чак горіхами, льодяниками і татарською пастилою.

Різновиди чак-чаку ред.

  • Таджицьке або бухарське калеве, що має форму лапшинок вермішелі.
  • Казахський різновид — шек-шек (аналогічний бухарській).
  • Башкирський і татарський різновиди відрізняються — татарський ближче до локшини з бульбашками (2-3 мм діаметр і 2-3 см довжини), а башкирський — великий (прибл. 1 см в діаметрі і 3-5 см в довжину й іноді у формі кульок). У Башкортостані і деяких районах Татарстану чак-чак робиться набагато більшим і продовгуватішим, ніж казанський різновид цих солодощів. Чак-чак обов'язково застигає в меді, але останні десятиліття часто замість меду недобросовісними виробниками використовується цукровий сироп. Цей різновид іноді називають баурсак або тош.
  • Лакський чак-чак являє собою вироби з тіста з медом, з додаванням волоського горіха.
  • Кабардинський зычэр'ыс — виріб з солодкого тіста, политий патокою і медом, після застигання розрізається на ромбоподібні шматки. Вживається з чаєм.

Рекорди ред.

  • Найбільший чак-чак приготований в лютому 2016 року в Башкортостані, вагою 1143,5 кг побивши попередній рекорд, встановлений у Казані[2], — чак-чак вагою до 1000 кг і площею 13,266 м2, приготований на честь 1000-річчя Казані 29 серпня 2005 року.
  • Найбільший чак-чак Башкортостану вагою 200 кг випечений на медовому ярмарку в Уфі в серпні 2012 року[3]. Чак-чак такої ж маси був приготовлений під час святкування головного Сабантуя Росії в Томську в червні 2014 року[4].

Вживання ред.

Чак-чак — десертна страва, яку вживають з чаєм або кавою. Подається цілою або ріжеться на шматки.

Термін придатності чак-чаку — 90 днів.

Вживання чак-чаку не рекомендоване людям, що страждають діабетом або мають алергію на бджолиний мед і людям з анорексією. Також людям, що мають непереносність компонентів складу продукту.

Примітки ред.

  1. Д-р физ.-мат. наук Мухамедиев Ш. А. (Институт физики Земли имени О. Ю. Шмидта РАН), д-р техн. наук Васькина В. А., Львович Н. А. (Московский государственный университет пищевых производств) (3/2012). Мучное кондитерское изделие чак-чак: уникальность истории, символики и рецептуры. «Кондитерское производство». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2016.(рос.)
  2. Самый большой чак-чак в мире съели в Уфе. trishurupa.ru. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.(рос.)
  3. В Уфе на медовой ярмарке будет представлен самый большой чак-чак Башкортостана. bashinform.ru. 21 серпня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016.(рос.)
  4. Участников Сабантуя в Томске накормили чак-чаком весом 200 кг. Intertat.ru. 17 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.[недоступне посилання][недоступне посилання]

Посилання ред.