Чайков Йосип Мойсейович
Йосип Мойсейович Чайко́в (рос. Иосиф Моисеевич Чайков; нар. 13 грудня 1888, Київ — пом. 4 березня 1979, Москва) — російський радянський скульптор, професор; заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1959 року.
| Чайков Йосип Мойсейович | |
|---|---|
| рос. Иосиф Моисеевич Чайков | |
 | |
| Народився |
13 грудня 1888[4][1][…] Київ, Російська імперія[5][4] |
| Помер |
4 березня 1979[1][2][3] (90 років) Москва, СРСР[6][4] |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Громадянство |
 СРСР |
| Діяльність | скульптор, графічний дизайнер, педагог, графік, художній критик, art educator |
| Галузь | скульптура[7], графіка[7], art criticismd[7] і art theoryd[7] |
| Вчителі | Аронсон Наум Львовичd[4] |
| Відомі учні | Михайло Матвійович Філіпповичd і Діденко Кирило Васильович |
| Знання мов | російська[7] |
| Magnum opus | пам'ятники Карлові Марксу в Києві |
| Нагороди | Золота медаль АМ СРСР |
| Звання | Заслужений діяч мистецтв РРФСР |
Біографія ред.
Народився 1 (13) грудня 1888 року в Києві. У 1910—1913 роках навчався в Парижі у Вищій школі декоративного мистецтва та у Вищій школі красних мистецтв. У 1914 році повернувся в Росію, був мобілізований і пробув в рядах Російської імператорської армії до 1917 року. Після повернення з фронту, працював як скульптор в Києві[8], з 1920 жив у Москві.
В 1920—1921 та 1924—1931 викладав у Московських вищих державних художньо-технічних майстернях.
1979 року нагороджений золотою медаллю Академії мистецтв СРСР.
Помер в Москві 4 березня 1979 року. Похований на Донському кладовищі, поруч з дружиною. Над могилою встановлено надгробок — його робота «Автопортрет з дружиною».
Творчість ред.
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Твори:
- пам'ятники — К. Лібкнехту (гіпс, 1919) і К. Марксу (бронза, цемент, 1922) в Києві (не збереглися);
- композиції — «Ленін-оратор» (гіпс, 1924), «Парашутист» (бронза, 1932, Третьяковська галерея), «Футболісти» (бронза, 1938, Третьяковська галерея), «Наука» (гіпс, 1961), «Покинута» (гіпс, 1966), «Хокеїсти» (гіпс, 1970);
- пропілеї перед входом в радянський павільйон на Всесвітній виставці 1937 року в Парижі;
- фігури для головного фонтана на ВДНГ (бронза, 1952);
- портрети — «Чоловічий портрет» (1912), Т. Шевченка (гіпс, 1930), художника В. Фаворського (дерево, 1930, Третьяковська галерея), В. Маяковського (1940), двічі Героя Радянського Союзу Д. Глінки (бронза, 1944, Київський музей російського мистецтва), академіка Л. Ландау (бронза, 1970), А. Хачатуряна (1972).
Примітки ред.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в R. Ya. Abolina Chaykov, Iosif // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T016213
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ а б в г Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Сайт художников Верхней Масловки и НП «Национальное художественное наследие «ИЗОФОНД»(рос.)
Література ред.
- Члєнов А. Иосиф Мойсеевич Чайков. Москва, 1952 (рос.);
- Выставка скульптуры заслуженого деятеля искусств РСФСР Иосифа Мойсеевича Чайкова. Каталог. 1959(рос.);
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 246.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 624. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Чайков Йосип Мойсейович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 705.