Чагарниця рудохвоста

вид птахів
Чагарниця рудохвоста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Багатобарвна чагарниця (Trochalopteron)
Вид: Чагарниця рудохвоста
Trochalopteron milnei
(David, 1874)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Garrulax milnei
Посилання
Вікісховище: Trochalopteron milnei
Віківиди: Trochalopteron milnei
ITIS: 916128
МСОП: 22715764
NCBI: 1743383

Чагарни́ця рудохвоста[2] (Trochalopteron milnei) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Південно-Східній Азії. Вид названий на честь французького орнітолога Альфонса Мілна-Едвардса[3].

Опис ред.

Довжина птаха становить 26-28 см, вага 66-93 г. Забарвлення переважно тьмяно-охристо-сіре. Тім'я рудувато-коричневе, обличчя чоренувате, скроні білі. Хвіст і крила яскраво-червоні.

Підвиди ред.

Виділяють чотири підвиди:[4]

Поширення і екологія ред.

Рудохвості чагарниці мешкають в Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть в підліску вічнозелених широколистяних лісів, у чагарникових заростях і на луках. Зустрічаються на висоті від 610 до 2500 м над рівнем моря. Живляться комахами, ягодами і плодами. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, робиться з трави і бамбуку, розміщується на висоті 1 м над земле. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний пераод триває 17-18 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-16 днів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Trochalopteron milnei. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 255. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.