Црмниця
Црмниця (сербська та чорногорська: Црмница, [tsr̩mnitsa]) — історична область на півдні Чорногорії, сьогодні одна з комун муніципалітету Бар. Це один з чотирьох субрегіонів Старої Чорногорії.
Географія та демографія ред.
Црмниця розташована на південному заході Чорногорії, між історичною областю племен Паштровичі та Шестані (Скадарскою Країною) на півдні. Црмниця є найродючішим регіоном Чорногорії, і добре відома місцевим сортом винограду, Вранац і однойменним червоним вином. У 19 столітті регіон складався з наступних сіл: Болєвічі, Брачені, Брієге, Буковік, Доні Брчелі, Дупіло, Глухі До, Годіньє, Горні Брчелі, Комарно, Крніце, Лімляни, Мачуге, Міковічі, Орахово, Овточичі, Подгор, Попратніца, Сеока, Сотонічі, Томічі, Трново, Утрг, Вірпазар і Забес. Багато з них сьогодні знелюднені або зовсім безлюдні через хвилю масової еміграції, що почалася в 1990-х роках. Вірпазар, центральний населений пункт області, станом на 2011 рік має лише 277 жителів.[1]
Релігія ред.
Населення дотримується православ'я; приблизно, більшість населення декларується як чорногорці, решта – як серби .
Історія ред.
Црмниця вперше з'являється в 13 столітті під двома різними назвами, Crmnica і Kučevo, що є слов'янізованим варіантом албанського топоніма, який означав "червоне місце" (kuq). Обидві назви вказують на те, що регіон був відомий своїм кар'єром червоного каменю. У середні віки тут спостерігався сильний симбіоз слов'янського та албанського населення.[2] Південна частина області стала частиною однієї адміністративної одиниці з Шестані, коли османи захопили владу після 1479 року. У той період слов'янська антропонімія Crmnica часто супроводжувалася албанським суфіксом -za . Це явище не проявляється в такій поширеній формі в жодній іншій області Чорногорії, за винятком Мркоєвичів на південь від Црмниці. Його трактують як результат поступового багатовікового засвоєння албаномовним населенням слов'янської культури.[3]
Османський перепис 1582–1583 рр. зареєстрував вілаєт Чорна Гора (vilayet-i Kara Dağ), частину санджаку Скутарі, як такий, що має такі нахії з кількістю сіл: Грбавці з 13 селами, Жупа з 11, Малоншичі з 7, Pješivci з 14, Cetinje з 16, Рієка з 31, Црмниця з 11, Paštrovići з 36 і Grbalj з 9 селами; всього 148 сіл.[4] Однією з перших детальних розповідей про села в Црмниці був венеціанський дипломат Маріано Болізза, який подорожував цим регіоном у 1614 році.[5]
Посилання ред.
- ↑ Census 2011 data - Montenegro. Monstat. Statistical Office of Montenegro. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ Мілан Шуфлай (2000). Izabrani politički spisi. Matica hrvatska. с. 218. Процитовано 20 березня 2020.
- ↑ Пулаха, Селамі (1972). Elementi shqiptar sipas onomastikës së krahinave të sanxhakut të Shkodrës [The Albanian element in view of the anthroponymy of the sanjak of Shkodra]. Studime Historike: 84—5. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Vasić, Milan (1991), Etnički odnosi u jugoslovensko-albanskom graničnom području prema popisnom defteru sandžaka Skadar iz 1582/83. godine, Stanovništvo slovenskog porijekla u Albaniji : zbornik radova sa međunarodnog naučnog skupa održanog u Cetinju 21, 22. i 23. juna 1990 (сербо-хорв.), OCLC 29549273
- ↑ Bolizza, Mariano. Report and Description of the Sanjak of Shkodra. Процитовано 28 січня 2020.