Цимбал Анатолій Андрійович
Анатолій Андрійович Цимбал (5 липня 1928, Глобине — 3 травня 2011, Омськ) — український і росіський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1969 року[1] та Спілки художників Росії[2].
| Цимбал Анатолій Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 липня 1928 Гло́бине, Кременчуцька округа, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
3 травня 2011 (82 роки) Омськ, Росія |
| Поховання | Омськ |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Пензенське художнє училищеd (1963) і Омський державний педагогічний університетd (1972) |
| Вчителі | Курдов Володимир Георгійовичd |
| Знання мов | російська |
| Членство | Спілка радянських художників України і Спілка художників Росіїd |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 5 липня 1928 року в селі Глобиному (нині місто у Кременчуцькому районі Полтавської області, Україна). Протягом 1946−1949 рокыв навчався у Кременчуцькому художньо-архітектурному училищі[1]. Член КПРС з 1958 року. У 1963 році закінчив Пензенське художнє училище, де навчався у Володимира Курдова, А. Малахова, Г. Лавінського. Протягом 1963—1969 років працював у Кременчуцьких художніх майстернях[1]. Мешкав у Кременчуці в будинку на вулиці Гоголя, № 3, квартира № 28.
1972 року закінчив художньо-графічний факультет Омського педагогічного інституту імені Горького і з того ж року працював у Творчо-виробничому комбінаті Омського відділення Художнього фонду РРФСР. Помер в Омську 3 травня 2011 року[2]. Похований в Омську на Ново-Південному цвинтарі.
Творчість ред.
Працював у галузях станкової і монументально-декоративної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- монументальна скульптура
- монумент воїнам Радянської армії—сибірякам у смт Полтавці Омської області Росії (1967);
- ліпна прикраса нової будівлі Омського залізничного вокзалу: рельєфний орнамент та розпис, всілякі розетки та плафони навколо люстр та ламп[1];
- пам'ятник річникам Іртиського річкового басейну, загиблим у роки німецько-радянської війни, встановлений біля Будинку культури «Ювілейний» в Омську[1];
- горельєфи «Історія та сучасність» на фасаді головного корпусу Омського державного технічного університету[1].
Також автор омських пам'ятників Лізі Чайкіній (1995), Георгію Жукову (1995), Жертвам уфимської трагедії 1989 року (2000); Тарасові Шевченку у Сургуті (2007)[2].
|
|
|
|
|
у майстерні скульптора
|
робота з деревиною
|
ескіз пам'ятника воїнам-переможцям
|
пам'ятник Георгію Жукову
|
робота над створенням
пам'ятника Тарасові Шевченку |
Брав участь у обласних виставках з 1963 року, зональних — з 1967 року, республіканських — з 1969 року.
Відзнаки ред.
- У 2008 році його ім'я включено до Книги Пошани діячів культури міста Омська[3].
- 20 серпня 2010 року нагороджений українським орденом «За заслуги» III ступеня[4].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Цымбал Анатолий Андреевич / Современная городская скульптура на libomsk.ru. (рос.)
- ↑ а б в На 83-м году ушёл из жизни омский скульптор Анатолий Цымбал. / Аргументы и Факты. Омск. 3 травня 2011. (рос.)
- ↑ Цымбал Анатолий Андреевич / Омские муниципальные библиотеки. (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 832/2010 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
Література ред.
- Цимбал Анатолій Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 500.;
- Цимбал Анатолій Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 245.