Цимановський Віталій Віталійович
Віталій Віталійович Цимановський (27 березня 1968, Запоріжжя — 18 квітня 1995, Бамут, Чечня) — командир групи 7-го загону спеціального призначення «Росіч» 100 -ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації; Герой Росії (2003).
| Цимановський Віталій Віталійович | |
|---|---|
| Народження |
27 березня 1968 Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Смерть |
18 квітня 1995 (27 років) Бамут, Ачхой-Мартановський район, Чечня, Росія |
| Приналежність |
 СРСР →  Росія |
| Рід військ | ВВ МВС Росії |
| Освіта | Q4325457? |
| Роки служби | 1986—1995 |
| Звання | капітан |
| Війни / битви | Перша чеченська війна |
| Нагороди | |
Біографія ред.
З 1991[1], після закінчення Новосибірського вищого військового командного училища МВС, служив командиром взводу в групі спеціального призначення «Скорпіон» 47 ПОН 100-ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ, а з 1992 року призначення «Росіч» 100-ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ.
Брав участь у війнах на пострадянському просторі (Нагірний Карабах, Північна Осетія, Інгушетія).
З листопада 1994 року брав участь у боях першої чеченської війни: взяття станиці Ассінівська, штурм Грозного.
У квітні 1995 року брав участь у боях за село Бамут (Ачхой-Мартанівський район Чечні). 18 квітня 1995 року очолював одну з трьох груп загону «Росіч», які штурмували опорнмй пункт чеченців на Лисій горі. Загинув у цьому бою.
Подання В. Цимановського до звання Героя Росії у 1995 році було відхилено на тій підставі, що за кілька днів до свого подвигу він був нагороджений орденом.
"За мужність та героїзм, виявлені під час виконання військового обов'язку", Указом Президента Російської Федерації № 1070 від 15 вересня 2003 року капітану Цимановському Віталію Віталійовичу надане звання Героя Російської Федерації (посмертно).
Нагороди ред.
- медаль «Золота Зірка» Героя Росії (15.9.2003; № 796)
- орден Мужності (1995)
- медаль «За відвагу» (1994).
Пам'ять ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Карпов Б. Виталий Цымановский. Международный проект Д. Смирнова. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
- Карпов Б. Он умел вести свою партию // Братишка : журнал для спецназа. — . Архівовано з джерела 4 березня 2016.
- Герои выпускники. Новосибирский военный институт внутренних войск им. генерала армии И. К. Яковлева МВД России. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 21 червня 2013.
Джерела ред.
- Авдєєнко С. Тисяча й одна смерть : український рахунок / С. І. Авдєєнко; Сергій Авдєєнко. – Запоріжжя : Дике Поле, 2006. – 632 с. – Із змісту : Цимановський Віталій Віталійович. – С. 562–564.