Цикл Вільсона — цикл утворення і зникнення океанів, викликаний тектонічними рухами літосферних плит. Запропонований канадським геофізиком Джоном Тузо Вілсоном у 1966 році[2]. Повний цикл Вільсона займає від 400 до 600 мільйонів років.

Фази циклу Вілсона
Цикл Вільсона
Названо на честь Джон Тузо Вільсон[1]
Творець Джон Тузо Вільсон[1]
Період події 500 ± 100 мільйон років

Він пов’язаний із передбачуваним суперконтинентальним циклом, який описує об’єднання земних континентів у суперконтиненти та їх подальший розпад, але не ідентичний йому: цикл Вільсона для певного океану може не завершитися утворенням суперконтиненту (закриття океану Тетіс, наприклад, відбулося в результаті зіткнення Індійського субконтиненту та Євразії, але це не призвело до утворення суперконтиненту).

Примітки ред.

  1. а б Ollier C. Wilson Cycle // Encyclopedia of Geomorphology Volume 2 — 2004. — С. 1117. — ISBN 978-0-415-32738-1
  2. Wilson, R. W.; Houseman, G. A.; Buiter, S. J. H.; McCaffrey, K. J. W.; Doré, A. G. (2019). "Fifty years of the Wilson Cycle concept in plate tectonics: an overview". Geological Society, London, Special Publications. DOI:https://doi.org/10.1144/SP470-2019-58.