Церква Святого Івана Богослова (Бориславка)
Церква Святого Івана Богослова в Бориславці — втрачена культова споруда, дерев'яний греко-католицький храм у колишньому селі Бориславка Перемишльського повіту Львівського воєводства (нині гміна Фредрополь, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).
Церква Святого Івана Богослова (Бориславка) | |
---|---|
Церква Святого Івана Богослова в Бориславці на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.
| |
49°39′01″ пн. ш. 22°37′14″ сх. д. / 49.650500000027776082° пн. ш. 22.62075000002777969° сх. д.Координати: 49°39′01″ пн. ш. 22°37′14″ сх. д. / 49.650500000027776082° пн. ш. 22.62075000002777969° сх. д. | |
Тип | церква |
Країна | Польща |
Розташування | Бориславка |
Конфесія | УГКЦ |
Матеріал | дерево |
Засновано | 1750 |
Будівництво | 1750 |
Стан | втрачена |
Церква Святого Івана Богослова у Вікісховищі |
Історія
ред.У 1510 році вперше згадується парафіяльна церква[1].
Крайня[1] збудована 1750 року[2][3][4][5][6]. До 1847 року парафія і храм були самостійними, а з 1840 року стали дочірніми церкви с. Посади Риботицької[2][7].
Кількість парафіян: 1840 — 569[7], 1879 — 540, 1926 — 745, 1859 — 538, 1899 — 660, 1938 — 785[2].
Храм зруйнований після виселення українців з Бориславки[4][7][6].
Нині від нього залишився лише залізний хрест, що увінчував храм. На церковному цвинтарі збереглося кілька надгробків[1].
Парохи
ред.- вакантна посада ([1831—1835])[7]
- о. Михайло Гринда (1836—1838)[7]
- вакантна посада ([1838—1842])[7]
- о. Михайло Гринда (1842—1844)[7]
- о. Михайло Созанський (1844—1845)[7]
- о. Іван Должицький (1845—1847)[7]
- о. Анун Білинський (1886-1908+)[2]
- о. Михайло Артемович (1904—1908, асистент)[2]
- о. Михайло Карп'як (1908—1909, адміністратор)[2]
- о. Мирослав Лисяк (1909—1920)[2]
- о. Михайло Тимчишин (1920—1927)[2]
- о. Микола Сцепанський (1927—1934)[2]
- о. Семен Тимчук (1935—1936, адміністратор)[2]
- о. Павло Павліс (1936—[1939])[2]
Галерея
ред.-
Хрест, що увінчував дерев'яну церкву
-
Церквисько на греко-католицькому кладовищі
-
Хрест на греко-католицькому цвинтарі
-
Надгробок на греко-католицькому цвинтарі
Примітки
ред.- ↑ а б в Borysławka, Cerkiew drewn. św. Jana Ewangelisty — nie istnieje, rozebrana po 1945 // Cerkiewnik.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Posada Rubotycka // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 388. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1926, с. 55.
- ↑ а б A. Saładiak. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — 202 с.
- ↑ О. Іванусів. Церква в руїні: загибель українських церков Перемиської епархії. — Ст. Катарінс, 1987. — 324 с.
- ↑ а б Бориславка // Прадідівська слава.
- ↑ а б в г д е ж и к Boryslavka // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 114. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
Посилання
ред.- «Musi istnieć jakieś rozwiązanie, które nie będzie starciem». Gazeta.pl. Процитовано 14 лютого 2023.