Церква Пресвятої Трійці (Яворів)

Церква Пресвятої Трійці (Яворів) — дерев'яна гуцульська церква в с. Яворів Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення.

Церква Пресвятої Трійці
Назва на честь: Трійця


48°15′32″ пн. ш. 24°59′04″ сх. д. / 48.25888888891666539° пн. ш. 24.98444444447222423° сх. д. / 48.25888888891666539; 24.98444444447222423Координати: 48°15′32″ пн. ш. 24°59′04″ сх. д. / 48.25888888891666539° пн. ш. 24.98444444447222423° сх. д. / 48.25888888891666539; 24.98444444447222423
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країна  Україна
Розташування Івано-Франківська область
Яворів
Матеріал деревина
Засновано 1926
Церква Пресвятої Трійці (Яворів). Карта розташування: Україна
Церква Пресвятої Трійці (Яворів)
Церква Пресвятої Трійці (Яворів) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Історія ред.

Церква була збудована в 1926 році під керівництвом місцевого відомого майстра Дмитра Бучука, розташована на пагорбі в центрі села, поруч з дорогою на кладовищі. Освячена архієпископом Станіславським Григорієм Хомишиним. Церква побудована за формою і в стилі попередньої, яка згоріла в 1923 році, поруч з її місцем розташування. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1182)[2]. Церква була закрита протягом 10 років у радянський період. Використовується громадою Православної церкви України (первинно належала УГКЦ). З 1998 року церква є парафіяльною.[3][4][5][6][7]

В церкві служили такі священники:

о. Микола Драгомерецький народився 1889 р., рукоположений в сан священика 1913 р. Парох: (1925–1946 рр.);

о. Іван Ільницький;

о. Мирон Сас-Жураківський;

о. Степан Сірак (1969–1972 рр.);

о. Андрій Яцьків (1972–1975 рр.);

о. Дмитро Близнюк;

о. Володимир Братик (1975–1976 рр.);

о. Степан Губернат (1976–1998 рр.);

о. Василь Іванюк (з 1998 р.); [6]

Храмові свята: День Святого Духа та День Різдва Пресвятої Богородиці.[3]

Архітектура ред.

Церква хрестоподібна в плані, одноверха. До південного рамена нави та до бабинця із заходу прибудовано ганки, наразі засклені. До вівтаря з прибудовано ризницю. Над квадратними зрубом нави розташовано високу восьмигранну основу для шатрову центральної бані. Бокові зруби мають скатні дахи, які здіймаються на висоту до основи восьмигранної частини нави. Опасання розташоване навколо церкви на кронштейнах. Стіни над опасанням, фронтони, восьмигранна основа бані та дахи обшиті карбованою бляхою.[4][5]

Дзвіниця ред.

До складу пам'ятки входить двоярусна каркасна, дерев'яна дзвіниця. Перший ярус має квадратну форму, а другий - восьмигранний, вкритий шатровим дахом.[4]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  3. а б АлінаВідповісти. Духовно-церковне життя села Яворів | Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська гражда» (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  4. а б в Яворів с Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  5. а б Церква село Яворів Косівський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  6. а б Церква Пресвятої Трійці у селі Яворів. huculia.info (укр.). 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  7. «Християнські святині Косова». Василь Курищук. Видавництво «Писаний камінь» (укр.). 1 січня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.