Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Торунь)
Церква Введення в храм Пресятої Богородиці (Торунь) — церква в селі Торунь, Міжгірської селищної громади, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 1127).
| Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
|
| |
|
48°39′49″ пн. ш. 23°34′07″ сх. д. / 48.66361111113888427° пн. ш. 23.56861111113888896° сх. д.Координати: 48°39′49″ пн. ш. 23°34′07″ сх. д. / 48.66361111113888427° пн. ш. 23.56861111113888896° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Торунь |
  Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Торунь) (Україна) | |
 | |
 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Історія ред.
Церква з смерекових брусів побудована в 1809 році в центрі села біля повороту до села Присліп. Церкву побудували майстри, які будували Миколаївську церку в с Присліп. За переказами місцевих жителів церква побудована на місці, на яке вітром з гори знесло частину даху церкви, яка там була побудована. Церква побудована з місцевих дерев з лісу, який ріс на місці, де розташовуються сільська школа, дитячий садочок, будинок вчителя.[1][2]
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1127). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070035)[3].
Архітектура ред.
Церква тризрубна з високою баштою з бароковим завершенням над бабинцем. Кутові зєднання зрубів зроблені у формі "простого замка" нижче опасання (вінці зрубів, профільовані у формі "качурів") та у формі "ластівчиний хвіст" вище опасання. Зруб нави ширше від зрубів вівтаря та бабинця, які є рівноширокі[2][4].
Двоскатний дах церкви складається з вищої частини над навою та нижчої частини над вівтарем був покритий гонтом, але в 1994 році його перекрили бляхою. Склепіння нави і бабинця у формі коробу, а у вівтарі плоскої форми. Стіни вище опасання оббиті гонтом, а нижче - дошками. На фронтальній частині церкви оформлено ґанок з різьбленими стовпчиками, розташованими у формі аркади та різьблений карниз. Наразі ганок засклений. Інтер'єр церкви також декоративно оформлений профільованим проходом між бабинцем та навою та різьбленням. Стіни зрубів в середині церкви не оббиті іншими матеріалами. Церква була розмальована після проголошення Незалежності України місцевим маляром Форосом Ф.П.[2][4].
Дзвіниця ред.
Дзвіниця поруч з церквою також дерев'яна, двоярусна, прямокутна з шатровим дахом у формі восьмигранника, покритим дахою. Зруб дзвіниці складений з соснових коло, на кутає з'єднаних в простий замок з двостороннім вирізом. Вінці зрубу, профільовані у формі "качурів". На другому ярусі сформовані арки.[4]
Див також ред.
Джерела ред.
М. Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
Примітки ред.
- ↑ Церква Торунь Міжгірський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ а б в Дерев’яна Свято-Введенська церква в с. Торунь/Обзоры, статьи, публикации/Межгорье/Межгорский район/Закарпатская обл./Туристический портал Rest4U. rest4u.com.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ а б в Торунь, Міжгірський р-н, Закарпатська обл. - дерев'яна церква. www.derev.org.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.