Цейдлер Володимир Петрович

російський архітектор

Цейдлер Володимир Петрович (*1857(1857) — †8 листопада 1914, Санкт-Петербург) — російський архітектор, академік архітектури, автор проектів більше 30 будівель в Санкт-Петербурзі та інших містах.

Володимир Петрович Цейдлер
Народження 1857(1857)
Смерть 8 листопада 1914(1914-11-08)
Поховання Новодівочий цвинтар
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1880)
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Москва, Анапа

Біографія ред.

Колезький радник, з 1898 року — професор архітектури, проживав на теперішньому Чернишовому перевулку, будинок 14.

В 1901 році — академік архітектури Головного управління сб. и каз. прод. пит.

В 1909 році — помічник завідувача будівельної частини головного Управління неокл. сб. и каз. прод. пит.; член господарчо-технічного комітету Імпереторської людинолюбської спілки. Власник села Великі Кемари (зараз Перевозьський район) Нижньогородської губернії. Один з будівельників Новодівичого монастиря в Санкт-Петербурзі.

Працював у Нижньому Новгороді старшим виконавцем робіт при будівельному управлінні.

В 1912 одружився з Пиленко Єлизаветою Дмитрівною, дочкою генерала Дмитра Васильовича Пиленка[1], колишнього начальника Чорноморського військового округу.

Похований на Новодівичому кладовищі в Санкт-Петербурзі, ділянка 10 (по плану 1885). Надгробок не зберігся.

Проекти ред.

Санкт-Петербург ред.

  • 1884 — Церква пророка Ілії на Новодівичому кладовищі (разом з Л. Н. Бенуа), 9 доріжка (нині втрачена).
  • 1895 — Церква преподобного Ісідора Пелусіота у Воскресенському Новодівичому монастирі (Ісідорівська дзвіниця, разом з Л. Н. Бенуа), нині втрачена.
  • 1898–1900 — прибутковий будинок Е. Г. Шведерського, Каменеострівський пр. 32-Б (В. Пушкарская вул. 47).
  • 1899 — перебудований прибутковий будинок Іллічівської (права частина), Ризький проспект, 12.
  • 1900–1901 — прибутковий будинок А. А. Стенбок-Фермора, наб. Макарова 12.
  • 1902 — Будинок Капніста, Галерна вулиця, 51.[2]
  • 1903 — прибутковий будинок А. І. Цехової, Каменеострівський пр. 8.
  • 1904 — прибутковий будинок Е. Г. Шведерского, В. Пушкарская вул. 45.
  • 1904 — Павільйон і трибуни іподрому Організації заохочення рисистого конярства. Під'їзний пер., 12 (не збереглися).
  • 1906 — пам'ятник К. К. Гроту (один з авторів) (проспект Шаумяна, 44).
  • 1910–1911 — перебудова будинку А. І. Глуховського — Санкт-Петербурзький приватний комерційний банк. Невський проспект, будинок 1.
  • 1913–1914 — будинок Вищих жіночих Бестужевських курсів, Середній проспект В. О., будинок 41/43 (зараз — хімічний факультет СПбГУ).
  • будівля у Троїцькому провулку (тепер вулиця Рубінштейна, 16/6)
  • Церква блаженого великого князя Олександра Невського при Охтинському механікотехнічному училищі
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Головному управлінні державними ощадними касами
  • Церква рівноапостольної Марії Магдалини при Олександро-Маріїнському училищі сліпих.

Нижній Новгород ред.

  • 1894–1896 — Музичний павільйон на Всеросійській торгово-промисловій та художній виставці.
  • 1896 — будівля Волзько-Камського банка, вул. Маяковського-Рождєствєнська, 27.
  • 1899–1903 — будівля Міської Думи, вул. Велика Покровська, 1.

Москва ред.

  • лікарня при губернській в'язниці, вул. Малі Каменярі.
  • Велика Нікітська вулиця № 31/15 — прибуткові будинки (1901–1903, архітектори Микола Струков, В. П. Цейдлер)

Анапа ред.

  • Осіївська церкова.
  • бюст Д. В. Пиленка в селі Джеметі.
  • будинок Пиленка в селі Джеметі.

Джерела ред.

  • РДІА ф. 1293 оп. 167 справа 148
  • Адрес-календарь Общая роспись начальствующих и прочих лиц по всем управлениям Российской Империи на 1888. ч 1. -с 531
  • Адресная книга жителей Санкт-Петербурга и пригородовъ за 1898 годъ
  • Адресная книга жителей Санкт-Петербурга и пригородовъ за 1901 — С.625.
  • Весь СПб, 1912
  • В. П. Цейдлер. (Некролог) // Зодчий. 1914. N 47. С. 527–528;
  • Шустов А. Н. Честь возглавить Невский. Из биографии петербургского архитектора В. П. Цейдлера // ЛП. 1983. N 2. С. 30-32.

Примітки ред.

  1. Дед Елизаветы Юрьевны Пиленко. См.: Зарубинский Г. М., Ставинский Е. Н. Александр Александрович Пиленко: очерк жизни и деятельности // Пиленко А.А. Право изобретателя. — 2-е изд., испр. и доп. — М., 2005. — С. 26-28. — ISBN 5-8354-0054-3..
  2. См.: Виктор Антонов. Еще цел ампирный особняк // Санкт-Петербургские ведомости : Электрон. текстовые дан.. — 2008. — Вип. № 076 от 25.04.2008.