Царський некрополь Бібла

Царський некрополь Бібла — група з дев'яти підземних поховальних камер, що містять саркофаги кількох царів міста. Бібл (відомий у давнину як Гебал, сучасний Джбейл/Гебейл) є одним із найстаріших постійно населених міст у світі. За часів бронзової доби він був великим торговим центром з Єгиптом , і завдяки їхнім давнім стосункам останній сильно вплинув на місцеву культуру та похоронні обряди, про що свідчать поховання царів, натхненних Єгиптом.

Царський некрополь Бібла
34°07′10″ пн. ш. 35°38′43″ сх. д.
Країна	Ліван
Тип	археологічна пам'ятка
Царський некрополь Бібла Царський некрополь Бібла (Ліван)

Місце розташування стародавнього Бібла відкрив Ернест Ренан наприкінці 19 століття. Тель, що охоплює Стародавній Бібл, розташовано на стратегічно важливому мисі, з боків якого розташовані дві гавані, які фінікійці використовували для морської торгівлі. Уряд Франції під час дії мандату у Лівані проводив пошукові незначні розкопки, під час яких були розкопані єгипетські рельєфи з ієрогліфами. Відкриття викликало інтерес західних вчених, що призвело до систематичного дослідження місця.

16 лютого 1922 року сильні дощі спровокували зсув біля приморської скелі Джбейл, який оголив підземний гіпогей, що містив масивний кам'яний саркофаг. Могилу досліджував французький епіграф і археолог Шарль Вірольо, який очолював новостворену Службу старожитностей в Лівані. Навколо місця гіпогею інтенсивні розкопки проводив французький єгиптолог П'єр Монте, який під час подальших робіт розкопав вісім підземних поховальних камер.

Монте розділив могили на дві групи; перша група відноситься до доби середньої бронзи (усипальниці I–IV). Деякі з цих гробниць були незайманими і містили безліч часто цінних предметів, включаючи подарунки фараонів Середнього царства Аменемхета III і Аменемхета IV, а також місцеві вироби в єгипетському стилі. Багаті поховальні прикраси мають у складі комплекти золотих пекторалі, зброї, оздоблених серпоподібних мечів Хопеш, золотих прикрас, а також срібних дзеркал і виробів, алебастру та теракоти. Могили другої групи (гробниці з VI по IX) були пограбовані в давнину, що ускладнює точне датування, проте деякі артефакти вказують на те, що гробниці використовувалися від кінця середньої до пізньої бронзи.

Усі гробниці мають подібний план, що складається з вертикальної шахти, що з’єднується в низу, з боковою камерою, призначеною для поховань. Шахта гробниці V (гробниці Ахірама) вирізнялася з-поміж інших наявністю фінікійського графіто, що застерігає грабіжників від проникнення в могилу; проте напис не врятував гробницю від грабіжників.

Поховальні камери були перекриті мурованими стінами, а шахти засипані. Вертикальні трубопроводи, що нагадують за функціями сердаби єгипетських мастаби. На поверхні археологи знайшли сліди споруд, подібних до мастаби, побудованих над деякими могилами, які були перебудовані в римські часи.

Окрім похоронного інвентарю, до наших часів збереглося всього сім кам’яних саркофагів, у поховальних камерах, які не містили кам’яних саркофагів, були дерев’яні, які з часом розпалися. Масивні кам’яні саркофаги були без декору, за винятком саркофага Ахірама. Цей саркофаг відомий барельєфним різьбленням і фінікійським написом. Написи, відомі як KAI 1, є одним із п'яти відомих епіграфів царських написів Бібла ; він вважається найранішим відомим прикладом повністю розробленого фінікійського алфавіту.

Монте порівняв функцію гробниць Бібла з єгипетськими мастабасами, де померлий приймає форму птаха і летить з похоронної камери та похоронного колодязя до каплиці на рівні землі, де богослужять священики.

Бібліографія

• Awada Jalu, Sawsan (1995). The stones of Byblos. UNESCO. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
• Babey, Maurice. Ahiram Sarcophagus / Byblos / 13th Century. akg-images. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
• Barry, John D. (2016). The Lexham Bible Dictionary (англ.). Bellingham, WA: Lexham Press.
• Charaf, Hanan (2014). The northern Levant (Lebanon) during the Middle Bronze Age. У Steiner, Margreet L.; Killebrew, Ann E. (ред.). The Oxford Handbook of the Archaeology of the Levant: c. 8000-332 BCE (англ.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978019166255-3.
• Cook, Edward M. (1994). On the Linguistic Dating of the Phoenician Ahiram Inscription (KAI 1). Journal of Near Eastern Studies. 53 (1): 33—36. doi:10.1086/373654. ISSN 0022-2968. JSTOR 545356. S2CID 162039939.
• Cooper, Julien (2020). Toponymy on the Periphery: Placenames of the Eastern Desert, Red Sea, and South Sinai in Egyptian Documents from the Early Dynastic until the End of the New Kingdom (англ.). Leiden: BRILL. ISBN 9789004422216.
• D., R. (1921). Mission Pierre Montet à Byblos [Pierre Montet's mission in Byblos]. Syria (фр.). 2 (4): 333—334. ISSN 0039-7946. JSTOR 4389726 — через JSTOR.
• Dever, William Gwinn (1976). The Beginning of the Middle Bronze Age in Syria-Palestine. У Cross, Frank Moore; Lemke, Werner E.; Wright, George Ernest; Miller, Patrick D., Jr. (ред.). Magnalia Dei : the mighty acts of God : essays on the Bible and archaeology in memory of G. Ernest Wright. Garden City, N.Y.: Doubleday. ISBN 9780385052573.
• DeVries, LaMoine F. (1990). Mills, Watson E.; Bullard, Roger Aubrey; McKnight, Edgar V. (ред.). Mercer Dictionary of the Bible (англ.). Macon, Georgia: Mercer University Press. ISBN 9780865543737.
• DeVries, LaMoine F. (2006). Cities of the Biblical World: An Introduction to the Archaeology, Geography, and History of Biblical Sites (англ.). Eugene, Oregon: Wipf and Stock Publishers. ISBN 9781556351204.
• Dunand, Maurice (1939). Fouilles de Byblos: Tome 1er, 1926-1932 [The Byblos excavations, Tome 1, 1926–1932]. Bibliothèque archéologique et historique (фр.). Т. 24. Paris: Librarie Orientaliste Paul Geuthner.
• Dunand, Maurice (1937). Fouilles de Byblos, Tome 1er, 1926–1932 (Atlas) [The Byblos excavations, Tome 1, 1926–1932 (Atlas)]. Bibliothèque archéologique et historique (French) . Т. 24. Paris: Librarie Orientaliste Paul Geuthner — через gallica.bnf.fr.
• Dussaud, René (1924). Les inscriptions phéniciennes du tombeau d'Ahiram, roi de Byblos [Phoenician inscriptions from the Tomb of Ahiram, King of Byblos]. Syria. Archéologie, Art et histoire (фр.). 5 (2): 135—157. doi:10.3406/syria.1924.3038 — через Persée.
• Dussaud, René (1930). Les quatre campagnes de fouilles de M. Pierre Montet a Byblos [The four excavation campaigns of Mr. Pierre Montet at Byblos]. Syria (фр.). 11 (2): 164—187. doi:10.3406/syria.1930.3470. ISSN 0039-7946. JSTOR 4237002 — через JSTOR.
• Dussaud, René (1956). L'oeuvre scientifique syrienne de M.Charles Virolleaud. Syria. Archéologie, Art et histoire. 33 (1): 8—12. doi:10.3406/syria.1956.5186.
• Fischer, Steven Roger (2003). History of Writing (англ.). Reaktion Books. ISBN 9781861891679.
• Harper, Douglas (2000). Etymology of Byblos. Online Etymology Dictionary. Tupalo, MS: Douglas Harper. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 15 березня 2022.
• Head, Barclay Vincent; Hill, Sir George Francis; MacDonald, George; Wroth, Warwick William (1911). Historia Numorum: A Manual of Greek Numismatics (англ.). Oxford: Clarendon Press. ISBN 9780722221877.
• Helck, Wolfgang (1971). Die Beziehungen Ägyptens zu Vorderasien im 3. und 2. Jahrtausend v.Chr.: 2., verbesserte Auflage [Relations between Egypt and the Middle East in the 3rd and 2nd millennium BC]. Ägyptologische Abhandlungen (нім.). Wiesbaden: O. Harrassowitz. ISBN 9783447012980.
• Huss, Werner (1985). Geschichte der Karthager (нім.). Munich: C.H. Beck. с. 561. ISBN 9783406306549.
• Jéquier, Gustave (1921). Les frises d'objets des sarcophages du Moyen Empire [Friezes of objects of sarcophagi of the Middle Kingdom]. Mémoires de l'Institut Français d'Archéologie Orientale du Caire (French) . Cairo: Imprimerie de l'Institut français d'archéologie orientale. 47 — через archive.org.
• Kilani, Marwan (7 жовтня 2019). Byblos in the Late Bronze Age: Interactions between the Levantine and Egyptian Worlds (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-41660-4.
• Lehmann, Reinhard G. (2005). Die Inschrift(en) des Ahirom-Sarkophags und die Schachtinschrift des Grabes V in Jbeil (Byblos) [The inscription(s) of the Ahirom sarcophagus and the shaft inscription of Tomb V in Jbeil (Byblos)] (нім.). Mainz am Rhein von Zabern. ISBN 9783805335089. OCLC 76773474.
• Lehmann, Reinhard G. (2008). Calligraphy and Craftsmanship in the Ahirom inscription. Considerations on skilled linear flat writing in early first millennium Byblos. MAARAV. Santa Monica (Calif.): Western Academic Press. 15 (2): 119—164.
• Lehmann, Reinhard G. (2015). Wer war Aḥīrōms Sohn (KAI 1:1)? Eine kalligraphisch-prosopographische Annäherung an eine epigraphisch offene Frage [Who was Aḥīrōm's son (KAI 1:1)? A calligraphic-prosopographic approach to an epigraphically open question]. Neue Beiträge zur Semitistik. Fünftes Treffen der Arbeitsgemeinschaft Semitistik in der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft vom 15.–17. Februar an der Universität Basel (Alter Orient und Altes Testament – AOAT 425), Münster: Ugarit-Verlag 2015, p. 163-180. Münster: Ugarit-Verlag.
• Lendering, Jona (2020). Byblos. Livius. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
• Montet, Pierre (1921). Lettre à M. Clermont-Ganneau [Letter to Mr. Clermont-Ganneau]. Comptes rendus des séances de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres (фр.). 65 (2): 158—168. doi:10.3406/crai.1921.74450.
• Montet, Pierre (1927). Un Egyptien, roi de Byblos, sous la XIIe dynastíe Étude sur deux scarabées de la collection de Clercq [An Egyptian king of Byblos under the Twelfth Dynasty, study on two scarabs from the Clercq collection]. Syria (Fr) . 8 (2): 85—92. doi:10.3406/syria.1927.3277. ISSN 0039-7946. JSTOR 4195343 — через JSTOR.
• Montet, Pierre (1928). Byblos et l'Egypte: Quatre Campagnes de Fouilles à Gebeil 1921-1922-1923-1924 (Texte) [Byblos and Egypt: four excavation campaigns in Gebeil 1921-1922-1923-1924 (Text)]. Bibliothèque archéologique et historique (фр.). Т. 11. Paris: Geuthner — через archive.org.
• Montet, Pierre (1929). Byblos et l'Egypte Quatre Campagnes de Fouilles à Gebeil 1921-1922-1923-1924 (Atlas) [Byblos and Egypt: four excavation campaigns in Gebeil 1921-1922-1923-1924 (Atlas)]. Bibliothèque archéologique et historique (фр.). Т. 11. Paris: Geuthner — через archive.org.
• Moore, Andrew Michael Tangye (1978). The neolithic of the Levant (Дипломна робота) (англ.). Ann Arbor: University of Oxford.
• Moran, William L. (1992). The Amarna Letters (англ.). Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-4251-1.
• Nigro, Lorenzo (2020). Byblos, an ancient capital of the Levant. Revue Phénicienne. 10.
• Porada, Edith (1973). Notes on the Sarcophagus of Ahiram. Journal of the Ancient Near Eastern Society (англ.). 5 (1): 2166.
• Pottier, Edmond (1922). Observations sur quelques objets trouvés dans le sarcophage de Byblos. Lettre à M. René Dussaud, Directeur de la revue Syria. Syria. Archéologie, Art et histoire. 3 (4): 298—306. doi:10.3406/syria.1922.8854.
• Renan, Ernest (1864). Mission de Phénicie Dirigée par M. Ernest Renan [Mission to Phénicia, directted by Mr. Ernest Renan] (фр.). Paris: Imprimerie impériale.
• Salameh, Franck (2017). The other Middle East: An anthology of modern Levantine literature (англ.). New Haven: Yale University Press. ISBN 9780300204445.
• Segert, Stanislav (1997). Kaye, Alan S.; Daniels, Peter T (ред.). Phonologies of Asia and Africa - including the Caucasus (англ.). Winona Lake, Ind.: Eisenbrauns. ISBN 978-1-57506-019-4.
• Sparks, RachaelThyrza (5 липня 2017). Stone Vessels in the Levant (англ.). Routledge. ISBN 978-1-351-54778-9.
• Vincent, L. H. (1925). Les fouilles de Byblos [The excavations of Byblos]. Revue Biblique (1892-1940) (фр.). 34 (2): 161—193. ISSN 1240-3032. JSTOR 44102762.
• Virolleaud, Charles (1922). Découverte a Byblos d'un hypogée de la douziéme dynastie égyptienne [Discovery in Byblos of a Hypogeum of the twelfth Egyptian dynasty]. Syria (Fr) . 3 (4): 273—290. doi:10.3406/syria.1922.8851. ISSN 0039-7946. JSTOR 4195157 — через JSTOR.
• Wilkinson, Toby (2011). The Rise and Fall of Ancient Egypt. New York, NY: A&C Black. ISBN 9780553384901.