Нижня напівкругла підпірна стіна Київської фортеці
Нижня напівкругла підпірна стіна Київської фортеці — пам'ятка містобудування і архітектури національного значення в Україні (відповідно до постанови Ради міністрів УРСР від 06 вересня 1979 року № 442, охоронний номер 867/22).
| Нижня напівкругла підпірна стіна Київської фортеці | |
|---|---|
|
| |
| 50°26′52″ пн. ш. 30°32′49″ сх. д. / 50.44786370002777431° пн. ш. 30.54716540002777947° сх. д.Координати: 50°26′52″ пн. ш. 30°32′49″ сх. д. / 50.44786370002777431° пн. ш. 30.54716540002777947° сх. д. | |
| Країна |
 Україна[1] |
| Розташування | Київ[1] |
| Тип | пам'ятка культури |
  Нижня напівкругла підпірна стіна Київської фортеці Нижня напівкругла підпірна стіна Київської фортеці (Київ) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Розташована в місті Києві на схилі правого берега річки Дніпра між Набережним шосе і Зеленим театром (Паркова дорога, 2) Центрального парку культури і відпочинку м. Києва.
Стіна є двоярусною склепінчастою галереєю з рушничними бійницями. У ній знаходилось 33 бійниці для рушничної оборони та 2 артилерійські амбразури. Рушничні бійниці дозволяли вести перехресний вогонь попереду стіни.[2] Стіна повинна була закривати підходи до Ланцюгового мосту і охороняти Подільський набережний верк (укріплення), більш відомий як Подільські ворота. Через верхню і нижню підпірні стіни проходив підземний хід, що з'єднував майстерні на Арсенальній і водокачку на березі Дніпра. Підземеллям були прокладені чавунні водопровідні труби[3].
Має в плані форму неповного півкола завдовжки близько 60 м. Містилася біля Подільської брами і разом з нею прикривала підступи до Ланцюгового моста.
Історія ред.
Стіна була споруджена в 1855—1856 роках для запобігання зсувів схилів Дніпра в районі казарми на Перешийку.
Стіни з'єднувались з водокачкою, військовою комендатурою та заводом Арсенал підземним ходом, через який пролягав водогін. Це один з об'єктів місцевих дигерів, відомий як «хід Раттлера» і оточений багатьма містичними історіями.[4]
Станом на 2023 пам'ятка руйнується. Використовується під назвами «Стінка» та «Зеленка» альпіністами і скелелазами для тренувань.[4]
Належність ред.
Відповідно до листів Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 грудня 2017 року № 062/06/90-12250, Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву від 24 жовтня 2017 року № 30-08/111999, Міністерства культури України від 28 серпня 2017 року № 980/15/15-17, Комунального підприємства «СУППР» від 21 вересня 2017 року № 324-08/630 Верхня та Нижня напівкруглі підпірні стіни не належать до об'єктів державної та комунальної власності.
Фото ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Історія. Київська фортеця. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Неизвестный Киев: подземелья Зеленого театра [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], DELFI (8 октября 2012)
- ↑ а б Покинута "Нижня Стіна" Миколаївського оборонно-підпірного зміцнення Новопечерської фортеці, Київ. find-way.com.ua. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання ред.
- Нижня підпірна стіна Нової печерської фортеці.
- Київ м Нижня напівкругла підпірна стіна. Звід пам’яток Києва, Тетяна Трегубова - 1999. Процитовано 21 грудня 2023.
Джерела ред.
- РДВІА, ф. 13135, оп. 3, спр. 984;
- ЦДІАУ, ф. 1434, оп. 1, спр. 50;
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К., 1983. – Т. 1.
- Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 449.