Хунедоара (повіт)
| Цю сторінку запропоновано перейменувати на Гунедоара (повіт).
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2022) |
Хунедоа́ра або Гунедоара[1][2][3] (рум. Hunedoara) — жудець (повіт) у Центральній Румунії, у Трансільванії, на стику Трансильванських Альп, Західних Румунських гір і гір Пояна-Руске. Площа 7,0 тис. км². Населення 485,7 тис. ос. (2002). Адміністративний центр — м. Дева.
| Хунедоара | |||
|---|---|---|---|
| — румунський повіт — | |||
|
| |||
| |||
| Центр | Дева | ||
| Країна |  Румунія
| ||
| Іст. регіон | Трансільванія | ||
| Номерний знак | HD | ||
| Офіційна мова | Румунська | ||
| Населення | (2002) | ||
| - повне | 485 712 | ||
| Площа | |||
| - повна | 7 063 км² км² | ||
| Часовий пояс | GMT+2 | ||
| Дата заснування | 1925 | ||
| Президент | Mircea Moloţ | ||
| Вебсайт | cjhunedoara.ro | ||
| Код ISO 3166-2 | RO-HD | ||
| |||
| Повіт Хунедоара на мапі Румунії | |||
| |||
| |||
Міста ред.
Господарство ред.
Промисловість повіту дає 3,7 % валовій промисловій продукції Румунії. Провідні галузі: чорна металургія (53,4 % валовій продукції повіту; комбінат в місті Хунедоара), паливно-енергетична промисловість (14,8 %); розвинені також машинобудування (6,2 %), харчова (5,3 %), виробництво будматеріалів, хімічна, лісова і деревообробна промисловість, кольорова металургія, шкіряно-взуттєва і швейна промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (понад 8 млн т; басейн Петрошені), залізної, мідної, поліметалічних руд, піритів, тальку, мармуру і будівельного каменю. Головні промислові центри: Хунедоара, Петрошені. Ліси займають 45 % території повіту, рілля — 13 %, луги і пасовища — 36 %. Сільське господарство проводить 1,4 % валовій продукції Румунії. Посіви зернових (кукурудза, пшениця) і кормових культур; обробляють картоплю, овочі. Садівництво. 148 тис. голів великої рогатої худоби, 117 тис. свиней, 241,6 тис. овець (1976).
Історія ред.
У повіті розташована столиця Дакії — Сармизегетуза — та ще 5 замків даків.
 Арад
|
 Алба
|
Алба
|
 Тіміш
|
|
Алба
|
 Караш-Северін
|
 Горж
|
 Вилча
|
Примітки ред.
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
- ↑ Діяльність Союзу українців Румунії від 1989 до 2014 р. Громада. Товариство української культури в Угорщині. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Протипаводкові заходи, представлені тисайськими країнами в плані дій МКЗД щодо паводків в басейні р. Тиса (PDF). Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Процитовано 5 грудня 2022.