Худжамов Рустам Махмудкулович

український футболіст

Рустам Махмудкулович Худжамов (узб. Rustam Xujamov; нар. 5 жовтня 1982, Сквира, Київська область) — український футболіст, воротар. У минулому гравець молодіжної збірної України. Засновник бренду Brave GK

Ф
Рустам Худжамов
Рустам Худжамов
Рустам Худжамов
Худжамов у 2009 році
Особисті дані
Повне ім'я Рустам Махмудкулович Худжамов
Народження 5 жовтня 1982(1982-10-05) (41 рік)
  Сквира, Київська область, УРСР
Зріст 191 см
Вага 85 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2005 Україна «Динамо» (К) 0 (0)
1999   Україна «Динамо-3» 31 (−20)
2000–2005   Україна «Динамо-2» 86 (−92)
2005   Україна «Закарпаття» 11 (−12)
2006–2008 Україна «Харків» 60 (−63)
2008–2012 Україна «Шахтар» (Д) 10 (−10)
2011   Україна «Металург» (Д) 0 (0)
2011–2012   Україна «Іллічівець» 10 (−12)
2012–2014 Україна «Іллічівець» 47 (−50)
2014–2015 Україна «Шахтар» (Д) 0 (0)
2015   Україна «Зоря» 1 (-2)
2015   Україна «Металіст» 6 (-11)
2016–2020 Україна «Маріуполь» 69 (−75)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Україна Україна (U-18)  ? (−?)
2003 Україна Україна (U-21) 2 (−?)
2009 Україна Україна 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2022 Україна «Полісся» тренер воротарів
2023– Україна Україна тренер воротарів
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ранні роки ред.

Рустам Худжамов народився 5 жовтня 1982 року в місті Сквира у сім'ї вчителів, батько — узбек[1], мати — українка, обоє закінчили Державний інститут фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта в Ленінграді[1].

Дитинство та юність Рустама пройшли у селі Музичі Києво-Святошинського району на Київщині, де й досі мешкають його батьки[1][2]. Рустам розпочав займатися футболом у Музичах[3], свого часу в матчах на район захищав кольори місцевої аматорської футбольної команди «Фріззант», яку тренував його батько Махмуд Рахімович Худжамов.

Клубна кар'єра ред.

«Динамо» ред.

Закінчивши динамівську школу, Рустам Худжамов відіграв майже шість років у першій та другій лігах за дублюючі команди «Динамо». У 2005 році Рустам відправився в оренду в «Закарпаття». У складі ужгородської команди Худжамов дебютував у вищій лізі 12 липня 2005 року в матчі проти «Ворскли». Всього провів за ужгородців половину сезону, зігравши за цей час у 10 іграх.

«Харків» ред.

У тому ж сезоні перейшов до «Харкова» і незабаром став у команді «городян» основним воротарем. Надійна гра голкіпера була помічена селекціонерами донецького «Шахтаря» і влітку 2008 року уклав угоду з «гірниками» на чотири роки. У складі харківського клубу він провів 60 матчі і пропустив 63 гола.

«Шахтар» ред.

У першому ж матчі сезону вийшов в основі і допоміг команді виграти Суперкубок України в серії пенальті, проте вже в першому турі чемпіонату пропустив два необов'язкових голи від новачка Прем'єр-ліги «Львова», після чого програв конкуренцію Андрію Пятову. В підсумку в новій команді постійної ігрової практики у молодого голкіпера не було, Рустам за чотири сезони провів всього лише 10 матчів в чемпіонаті. Потім керівництво «Шахтаря» відправило Худжамова в оренду. Спочатку був донецький «Металург», у складі якого Рустам так і не взяв участі в жодному матчі. Пізніше протягом трьох сезонів виступав в маріупольському «Іллічівці»[4]. Влітку 2014 року Рустам Худжамов повернувся в донецький «Шахтар»[5].

У березні 2015 року на правах оренди перейшов в луганську «Зорю»[6]. Проте вже в першому матчі, 7 березня у грі Прем'єр-ліги проти «Іллічівця», на 12 хвилині пропустив гол від Руслана Зубкова, а на 19 отримав серйозну травму і був замінений на Андрія Полтавцева[7]. Згодом стало відомо, що термін реабілітації гравця досить великий[8], тому гравець так більше і не заграв за луганчан до кінця сезону.

1 вересня 2015 року перейшов на правах оренди до кінця року в харківський «Металіст»[9].

2 березня 2016 року Худжамов знову повернувся до «Маріуполя», вдруге у своїй кар'єрі[10].

Кар'єра в збірних ред.

Зіграв один товариський матч за національну збірну України — 11 лютого 2009 року проти збірної Сербії (1:0)[11]. У складі молодіжної збірної України провів 3 гри.

Власний бізнес ред.

У листопаді 2016 року, захищаючи кольори «Маріуполя», Рустам Худжамов повідомив про заснування власної справи та офіційно представив бренд професійної екіпіровки для голкіперів Brave GK [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.][12]. Прем'єру ознаменував вихід першої колекції воротарських рукавиць, створення  якої тривало близько року і базувалося на розробці та тестуванні прототипів. В 2020 році бренд презентував нову колекцію рукавиць для воротарів та значно розширив асортимент продукції.

Клієнтами Brave GK [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] стали такі відомі в України голкіпери як Максим Коваль, Богдан Шуст, Георгій Бущан, Богдан Сарнавський, Артем Кичак, Валерій Юрчук, Андрій Кліщук, Володимир Кринський, Ігор Литовка, Олександр Ткаченко, Антон Яшков, Герман Пеньков, Олександр Надь, Павло Ісенко, Денис Сидоренко, Артем Поспєлов [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.], Дмитро Різник, а також воротар клубу “Реал МадридАндрій Лунін.

Відзнаки та нагороди ред.

  • Орден «За мужність» III ст. (25 травня 2009) — за досягнення визначного спортивного результату — здобуття Кубка УЄФА 2009 року, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету вітчизняного футболу[13]

Спортивні досягнення ред.

У складі «Шахтаря»
У складі «Маріуполя»
У складі «Динамо-2»

Громадянська позиція ред.

У листопаді 2017 року Рустам Худжамов одягнув футболку з написом «Мій тато — герой», на матч 17 туру УПЛ «Маріуполь» — «Ворскла». Він був єдиним з команди «Маріуполь», хто підтримав цю ініціативу Федерації футболу України та Федерації футболу учасників АТО[14][15][16].

Примітки ред.

  1. а б в «Акції перед матчами про російську окупацію були би значно краще, аніж виступи Зеленського». Худжамов [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] Tribuna.com
  2. Територіальний виборчий округ № 34 з виборів депутатів Києво-Святошинської районної ради [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] Центральна виборча комісія
  3. Елітна географія Київщини [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] Київська обласна асоціація футболу
  4. UA-Футбол. Шуст возвращается в «Шахтёр», Худжамов едет в «Ильичёвец». Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 6 вересня 2015.
  5. Худжамов Рустам Махмудкулович. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
  6. Заря арендовала Худжамова — UA-Футбол. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
  7. Худжамов вылетел на месяц. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
  8. Вернидуб: «Ребятам нужно доказывать, что мы на правильном пути». Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
  9. Рустам Худжамов орендований «Металістом» (рос.). Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
  10. Дозаявки клубів ПФЛ: Худжамов, Гусін-молодший та Чумак. Прес-служба ПФЛ (2 березня 2016). Перевірено 2 березня 2016.
  11. Худжамов дебютировал в сборной. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 6 вересня 2015.. Официальный сайт ФК «Шахтёр» (Донецк). 11 февраля 2009
  12. Воротарські рукавиці та екіпіровка для футболу. Brave GK (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  13. Указ Президента України від 25 травня 2009 року № 349/2009 «Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»»
  14. «Шахтар» відмовився одягати футболки на підтримку учасників АТО [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] 28 листопада 2017
  15. «Шахтар» прокоментував ситуацію, що склалась навколо дітей воїнів АТО [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Депо»
  16. «Шахтар» пообіцяв провести акцію на підтримку бійців АТО «Мій тато — герой» [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] Укрінформ

Посилання ред.