Хроматій Аквілейський
Святий Хроматій (330-ті — прибл. 406 (407) рік) — єпископ Аквілеї.
| Хроматій Аквілейський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
330-ті Аквілея |
| Помер |
407[1][2][…] Градо, regional decentralization entity of Goriziad, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник, католицький священник, католицький єпископ |
| Знання мов | латина[4][5] |
| Посада | архієпископ, єпископ[4] і Patriarch of Aquileiad |
| Конфесія | католицька церква |
Ймовірно, народився в Аквілеї і виріс там.[6] Батько Хроматія помер, коли той був ще немовлям. Його виховувала мати та велика група старших братів і сестер.
Кар'єра ред.
Висвячений на священика у 381 році, брав участь у невеликому Аквілейському синоді, організованому Амвросієм Міланським. Після смерті Валеріана у 388 році Хроматій став єпископом Аквілеї. Був одним із найвідоміших прелатів свого часу і активно листувався зі сучасниками Амвросієм Міланським, Ієронімом Стридонським і Тіранієм Руфіном.[6] Охрестив Руфіна і став для нього наставником.[7]
Як науковий богослов, закликав друзів до написання праць. Завдяки Хроматію Амвросій заохотився до написання екзегетичних творів, Ієронім присвятив йому переклади та коментарі, які написані за його пропозицією (переклади Книг Параліпоменона, Товита, Соломона, коментарі до Пророцтва Авакума).[6] Допомагав фінансувати роботу Ієроніма.[7]
У запеклій сварці між святим Ієронімом і Руфіном з приводу оригенізму, Хроматій, відкидаючи доктрини Оригена Александрійського, намагався примирити опонентів. Підтримував церковне спілкування з Руфіном і спонукав його не відповідати на останній напад Ієроніма, а присвятити себе новим літературним творам, особливо перекладу «Церковної історії» Євсевія.[7]
Хроматій з великою ревністю виступив проти аріанства і викорінив його у своїй єпархії. Підтримав Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського, коли той був несправедливо гонимий, і написав на його користь імператору Західно-Римської Імперії Гонорію, який переслав цього листа своєму братові Аркадію. Однак це втручання виявилося безрезультатним.
Спадщина ред.
Хроматій був активним екзегетом. До наших часів було відомо лише сімнадцять трактатів, які він написав на Євангеліє від Матвія (III, 15–17;V-VI, 24), окрім проповіді про вісім блаженств (вважається вісімнадцятим трактатом).
У 1969 році дослідник Анрі Лемарі виявив і опублікував тридцять вісім його проповідей.[8]
Посилання ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118888188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Dictionnaire de spiritualité. Ascétique et mystique — 60000 с. — ISSN 0336-8106
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в Kirsch, Johann Peter. «St. Chromatius.» The Catholic Encyclopedia Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908. 23 September 2021
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- ↑ а б в "St. Chromatius ", FaithND
- ↑ Chromace d'Aquilée, Sermons I—II, Paris 1969, 1971 (Sources Chrétiennes 154, 164)
Посилання ред.
- Святі покровителі: Хроматій
- Катехизація папи Бенедикта XVI про Хроматія
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |