Хроматофори
Хроматофори (від грець. chroma, родовий відмінок chromatos — колір, фарба і phorós — що несе) це світловідбиваючі клітини, або групи клітин, що містять пігмент, і є в організмах багатьох тварин таких як амфібії, риби, рептилії, ракоподібні і молюсків. Для порівняння ссавці і птахи, для забарвлення мають клас клітин, які називаються меланоцитами.
Хроматофори в більшій мірі відповідають за колір шкіри і очей у ектотермічних тварин і утворюється в нервовому гребні під час ембріонального розвитку. Зрілі хроматофори розподіляються на підкласи відповідно до їх кольору (а точніше «відтінком») під білим світлом: ксантрофори (жовті), еритрофори (червоні), ірідофори (що відбивають світло / або мають ефект ірізації), леукофори (білі), меланофори (чорні/коричневі), і сіанофори (сині).
Деякі види можуть швидко змінювати своє забарвлення за допомогою механізму, що переміщує пігмент і переорієнтують відбивні пластинки в середині хроматофорів. Цей процес, часто використовується як різновид камуфляжу, і називається фізіологічною зміною кольору або метахрозією.[1]
Відкриття людиною ред.
Арістотель згадував можливість восьминога змінювати свій колір для камуфлювання і сигналізування в своїй праці Історія тварин (400 р.до н.е.):[2]
Восьминіг ... шукаючи здобич змінює свій колір, аби виглядати як колір каміння на фоні якого він ховається; так само він робить, якщо його потурбують.— Арістотель
Джіосю Сангіованні був першим, хто описав клітини безхребетних тварин, які містять пігмент і назвав їх cromoforo в італійському науковому журналі в 1819.[3]
Моделі ред.
У 2015 за участі біофізика Шультена з'явилась модель світловідбиваючої клітини хроматофор Purpurbakterie (близько 100 мільйонів атомів) за допомогою суперкомп'ютера Титан в Національній лабораторії Oak Ridge. У моделюванні процесів перетворення сонячного світла в хімічну енергію брали участь 100 мільйонів атомів, 16000 ліпідів і 101 білок, хоча вміст крихітної органели займає лише один відсоток від загального обсягу клітини[4].
Примітки ред.
- ↑ Scott M. Boback; Lynn M. Siefferman (2010). Variation in Color and Color Change in Island and Mainland Boas (Boa constrictor). Journal of Herpetology. 44 (4): 506—515. doi:10.1670/09-026.1.
{{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр|last-author-amp=(довідка) - ↑ Aristotle. Historia Animalium. IX, 622a: 2-10. About 400 BC. Cited in Luciana Borrelli, Francesca Gherardi, Graziano Fiorito. A catalogue of body patterning in Cephalopoda. Firenze University Press, 2006. Abstract [Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] Google books [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Sangiovanni, G (1819). Descrizione di un particolare sistema di organi cromoforo espansivo-dermoideo e dei fenomeni che esso produce, scoperto nei molluschi cefaloso. G. Enciclopedico Napoli. 9: 1—13.
- ↑ The Tennessee Titan: Oak Ridge, Cray, NVIDIA Create New Open Science Supercomputer. Pubs - Bio-IT World (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
Посилання ред.
- Хроматофори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Nature's Palette - how animals produce colour (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 23 квітня 2017. (1.20 MB)
- Відеозапис восьминога, який адаптується до тла [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Video footage of squid chromatophore patterning
- Tree of Life Web Project: Cephalopod Chromatophores