Вікіпедія

Христо Пімпірев

Христо Цанев Пімпірев (болг. Христо Цанев Пимпирев, 13 лютого 1953(19530213) Софії) — болгарський учений-геолог і дослідник Антарктики, доктор геолого-мінералогічних наук, професор геології Софійського університету Святого Климента Охридського і перший болгарський полярний дослідник, який підняв прапор Болгарії над Південним полюсом.

Христо Цанев Пімпірев
Христо Цанев Пимпирев
Народився 13 лютого 1953(1953-02-13) (71 рік)
Софія
Країна Болгарія Болгарія
Діяльність мандрівник-дослідник, геолог, полярний дослідник
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Галузь геологія
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступінь Доктор геолого-мінералогічних наук
Членство Initiative committee for the promotion of Rumen Radev and Iliana Yotova in the 2021 presidential electionsd
Відомий завдяки: перший болгарин, який підняв прапор Болгарії на Південному полюсі
CMNS: Христо Пімпірев у Вікісховищі

Академічна кар'єра ред.

У 1978 році закінчив геологічний факультет Софійського університету і отримав ступінь магістра геології, в 1981 році призначений асистентом, в 1984 — старшим асистентом. Доктор наук з 1987 року, головний асистент з 1988 року, в 1994—2004 роках доцент, з 2005 року — професор геології Софійського університету. Є основоположником болгарських антарктичних досліджень і учасником першої болгарської експедиції в Антарктиду в сезоні 1987/1988. Керівник щорічних болгарських наукових експедицій, голова і засновник Болгарського антарктичного інституту[1]. З 2007 року директор Національного центру полярних досліджень[2].

Х. Пімпірев брав участь у наукових експедиціях на вершину Ама-Даблам в Гімалаях, спелеологических експедиціях у китайській частині Тибету, в експедиціях у В'єтнамі, Колумбійський Андах і на острові Елсмір (Канадська Арктика). Викладав історичну геологію і палеогеографію, читав лекції в університетах США, Португалії, Уругваю, Чилі, Колумбії, Німеччини, Іспанії, Аргентини, Канади, Південної Кореї та інших країн. Автор п'яти книжок, шести документальних фільмів та понад 150 наукових статей.

8 січня 2013 він став першим болгарським полярником, що підняв прапор Болгарії на Південному полюсі: експедиція, в якій він брав участь, була приурочена до 100-річчя гонки Руаля Амундсена і Роберта Скотта. В Антарктиді ім'я Пімпірева носять льодовик і земля на острові Лівінгстон в архіпелазі Південних Шетландських островів[3].

Членство в міжнародних організаціях ред.

  • Представник Республіки Болгарія в Міжнародному науковому комітеті з антарктичних досліджень з 1994 року[4]
  • Представник Республіки Болгарія в Раді національних антарктичних менеджерів програми з 1994[5] та віце-президент у 2006—2009 роках
  • Представник Республіки Болгарія в Консультативній раді Договору про Антарктику з 1995 року[6]
  • Представник Республіки Болгарія в Європейській Полярній Раді з 2001 року та віце-президент у 2009—2012 роках

Нагороди ред.

  • Орден «Кирила і Мефодія» I ступеня (Болгарія)
  • «Орден Полярної зірки» (Монголія) — за заслуги в створенні Монгольського антарктичного інституту і закладення основ монгольських наукових досліджень в Антарктиці
  • Медаль «Святого Климента Охридського» I ступеня
  • Премія «Золота книга» за розвиток болгарської науки і культури
  • Перший лауреат Почесної нагороди за вклад в Болгарський національний ідеал
  • Почесний громадянин міста Лясковець
  • Меморіальна дошка Комітету захисту навколишнього середовища Антарктики до Консультативної наради з договору про Антарктику — за активну роль у охороні навколишнього середовища в Антарктиці — 2017 р.

Бібліографія ред.

  • Pimpirev, Ch., Balabanski, D. 1998. Ice magic/Ледена магия. Университетско издателство «Св. Климент Охридски»
  • Pimpirev, Ch., Davidov, N. 2003. Antarctica: The Extreme South. St. Kliment Ochridski University Press, Sofia
  • Pimpirev, Ch., 2014. Los diarios de la Antartida, St. Kliment Ochridski University Press, Sofia
  • Pimpirev, Ch., Chipev, N., 2015. Bulgarian Antarctic Research, St. Kliment Ochridski University Press, Sofia

Науково-популярні фільми ред.

  • «Експедиція Антарктида» — БНТ, Програма Атлас (1988) — автор
  • «Българи на Антарктида» — БНТ, Програма Атлас (1994) — автор
  • «Южно лято» — БНТ, Програма Атлас (1995) — автор
  • «България на два океани» — БНТ, Програма Атлас (1996) — сценарист
  • «Под знака на Южния кръст» — БНТ (2006) — сценарист
  • «Антарктида 2012» — Филм ауторс (2012) — консультант
  • «90 градуса южна ширина» — БНТ (2014 року)[7] — автор
  • «Антарктида — ледена любов» — БНТ (2015)[8] — автор

Примітки ред.

  1. ↑ Bulgarian Antarctic Institute. Bulgarian Antarctic Institute (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2018.
  2. ↑ Охридски, Софийски Университет Св. Климент. Център за полярни изследвания / Центрове / Университетът / Начало - Софийски университет "Св. Климент Охридски". www.uni-sofia.bg (bg-BG) . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 21 березня 2018.
  3. ↑ ProИнтервю с Христо Пимпирев. probook.bg (болг.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  4. ↑ SCAR Member Countries and Unions. SCAR (en-gb) . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  5. ↑ Bulgarian Antarctic Institute​ (BAI) - Home. www.comnap.aq (en-us) . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  6. ↑ ATS - The Antarctic Treaty Consultative Meeting (ATCM). www.ats.aq. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 21 березня 2018.
  7. ↑ site.meta-author. В кадър: "90 градуса южна ширина". БНТ (болг.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  8. ↑ Проф. Христо Пимпирев и его ледяная любовь (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Христо_Пімпірев&oldid=35148556