Гоуліїт
Гоуліїт[5] — рідкісний сульфідний мінерал з групи сфалериту.
| Гоуліїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Hwl[2] |
| Хімічна формула | CdS |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.05a[3] |
| Dana 8 | 2.8.2.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Джеймс Едвін Гоуліd[4] |
| Типова місцевість | Mayo ore districtd[4] |
 Гоуліїт у Вікісховищі | |
Опис ред.
Диморфний, його легко сплутати з гринокітом. За своїм хімічним складом це сульфід кадмію (CdS), і він виявляється у вигляді яскраво-жовтої дрібнозернистої порошкоподібної осуги на сфалериті або сидериті.
Його було виявлено R.J. Traill та J.W. Boyle 1955 року у шахті Hector Calumet у районі Майо на території Юкон, Канада. Вони назвали його на честь Джеймса Едвіна Гоулі (1897—1965), професора мінералогії Університету Королеви в Онтаріо, Канада.
Гоуліїт утворюється вторинним осадженням метеорної води у тріщинах і переломах руди. Це пов'язано зі сфалеритом, сидеритом та гринокітом.
Пізніше, цей мінерал було знайдено у Брокен-Гілл та Камбалда у Австралії, Монтафон в Австрії, Theux і Andenne у Бельгії, на руднику Tanco у Канаді, Серро Бланко і Caracoles у Чилі, Komna у Чехії, Pinols у Франції, Шауінсланд у Німеччині, Laurion у Греції, Nagylápafõ в Угорщині, Колар в Індії, Кіллаймор в Ірландії, Гадоні в Італії, Конана в Японії, Te Aroha у Новій Зеландії, Драммен Норвегія, Ла-Уніон в Іспанії, Мартіньї у Швейцарії, Таджикистані, Ashover в Англії і низці місць у Сполучених Штатах.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Traill R. J. Hawleyite, isometric cadmium sulphide, a new mineral // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1955. — Vol. 40. — P. 555–559. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 103. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хоуліїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хоуліїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.