Хосе Ніколас де Асара
Хосе Ніколас де Асара (ісп. José Nicolás de Azara; 5 грудня 1730, Барбуньялес, провінція Уеска, Арагон, Королівство Іспанія — 26 січня 1804, Париж, Франція) — іспанський дипломат та знавець мистецтв.
| Хосе Ніколас де Асара | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. José Nicolás de Azara y Perera[1] |
| Народився |
5 грудня 1730[2][3][4] Барбуньялес, Уеска, Арагон, Іспанія[1] |
| Помер |
26 січня 1804[2][3][4] (73 роки) Париж[3][4] |
| Країна |
.svg){kind=small} Іспанія[1] |
| Діяльність | дипломат, меценат, перекладач, археолог, письменник, колекціонер мистецтва, бібліофіл, політик |
| Знання мов | іспанська[5], італійська[6], французька[6] і англійська[7] |
| Посада | ambassador of Spain to Franced[7] і Ambassador of Spain to the Holy Seed[7] |
| Батько | невідомо[1] |
| Мати | невідомо[1] |
| Родичі | Dionisio Bardaxí y Azarad |
| Брати, сестри | Фелікс де Азара[1], Eustaquio de Azara y Peredad[1] і невідомо[1] |
Життєпис ред.
Слухав лекції при університетах в Уеську та Саламанці.
У 1765 призначений іспанським уповноваженим у Римі. Там він вступив у гурток вчених і художників і особливо зблизився з Менгсом та його вченим співвітчизником Артеагою.
Як дипломат він виявляв велику спритність, мав великий вплив на відносини іспанського двору до папського престола, особливо при Клименті XIV, і значно сприяв знищенню ордена єзуїтів.
Двічі — у 1798 і 1802 призначений послом у Парижі, де і помер 26 січня 1804.
Видав твори свого друга Менгса, додавши до них його життєпис.
Брат його, дон Фелікс де Асара, відомий як мандрівник і натураліст[8] .
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и José Nicolás de Azara y Perera | Real Academia de la Historia
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ а б в г Gran Enciclopedia Aragonesa — 1977.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Jose Nicolas de Azara | Artist | Royal Academy of Arts
- ↑ а б в Félix de Azara y Perera | Real Academia de la Historia
- ↑ Азара // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)