«Хор Турецького» — музичний колектив під керівництвом народного артиста Росії Михайла Турецького. Основа унікальної концепції колективу — «живі» голоси. Артисти виконують композиції більш ніж десятьма мовами без фонограми, в тому числі — а капела. Десять вокалістів представляють всю палітру чоловічих співочих голосів.

Хор Турецького
Зліва направо: Олег Бляхорчук, Євген Тулінов, В'ячеслав Фреш, Костянтин Кабо, Михайло Кузнєцов, Михайло Турецький, Алекс Александров, Борис Горячев, Євген Кульміс та Ігор Звєрєв, концерт в Зеленому Театрі (Москва), 2011.
Зліва направо: Олег Бляхорчук, Євген Тулінов, В'ячеслав Фреш, Костянтин Кабо, Михайло Кузнєцов, Михайло Турецький, Алекс Александров, Борис Горячев, Євген Кульміс та Ігор Звєрєв, концерт в Зеленому Театрі (Москва), 2011.
Основна інформація
Жанри Вокальна музика, А капела, кросовер музика
Роки з 1989
Країна Росія
Місто Москва
Лейбл Нікітін
Керівник Михайло Турецький
Склад Олег Бляхорчук, Євген Тулинов, В'ячеслав Фреш, Костянтин Кабо, Михайло Кузнєцов, Алекс Александров, Борис Горячев, Євген Кульміс, Ігор Звєрєв
Колишні
учасники
Артур Кейша, Валентин Суходолец
Інші
проєкти
Сопрано 10
www.arthor.ru

Хор Турецького у Вікісховищі

Історія колективу ред.

«Хор Турецького» дебютував 1990 року в філармонічних залах Таллінна та Калінінграда. На початку кар'єри репертуар колективу відрізнявся від сучасних шоу «Хору Турецького». Витоки арт-групи беруть початок у Хорі при Московській хоральній синагозі. В кінці 80-х років майбутній Хор Михайла Турецького виконував єврейську літургійну музику. Через декількох років амбіції колективу вийшли за межі цієї достатньо вузької області. Група успішно комбінує в репертуарі найрізноманітніші жанри: оперну, духовну (літургійну), народну, популярну музику з різних країн та епох.

«Мало хто був зацікавлений в такій музиці тоді, і взагалі ніхто в пост-радянських країнах… Тому, коли я отримав можливість, я провів деякі дослідження в бібліотеках Нью-Йорка та Єрусалима та виявив цей глибокий, різноманітний, і дуже стильний пласт музики, доступний на емоційному рівні кожній людині… З часом ми прийшли до розуміння того, що нам необхідне ширше коло слухачів і почали включати світський матеріал в наші програми… Сьогодні наш репертуар включає музику чотирьох останніх століть: від Генделя та хітів радянської епохи до шансону та найкращих зразків сучасної поп-культури…»

Михайло Турецький, народний Артист Російської Федерації, засновник та лідер «Хору Турецького» [1]

Основні етапи творчості ред.

1989 — Михайло Турецький створює та очолює чоловічий хор Московської хоральної синагоги. Там же в 1990 році офіційно дебютував колектив.

За підтримки благодійної організації «Джойнт» пройшли перші концерти Хору в Калінінграді, Таллінні, Кишиневі, Києві, Ленінграді, Москві та інших містах. «Чоловічий камерний єврейський хор» під керівництвом Михайла Турецького в той період виступив своєрідним локомотивом відродження інтересу до юдейської музичної традиції. Музика, що знаходилася на межі зникнення з 1917 року, знову пролунала за межами синагог та стала надбанням широкого кола глядачів.

1991–1992 — Виступи Хору в США, Канаді, Великої Британії, Франції, Ізраїлі. Хор під керуванням Михайла Турецького брав участь у фестивалі «Por Me Espiritu» у Толедо (Іспанія), присвяченому 500-річчю вигнання євреїв. У програмі фестивалю брали участь також зірки світової музики Пласідо Домінго, Ісаак Штерн, оркестр під керуванням Зубіна Мети. У заході взяли участь представники Канади, Великої Британії, Франції, Італії, Греції, Марокко та Китаю.

1993–1994 — гастрольний тур по Великої Британії, Ізраїлю, США та Польщі. Американська музична асоціація удостоює Михайла Турецького орденом «Золота корона» — нагородою, якою володіють всього вісім осіб в світі.

1995–1996 — хор розділяється на дві частини: одна залишається в Москві, друга відправляється в Маямі на роботу за контрактом в синагозі «Temple Emmanu-El», де солісти Хору удостоюються статусу «Почесних жителів міста Маямі». Спільний виступ з Хуліо Іглесіасом. Поповнення репертуару світовими шлягерами, фольклорними піснями, оперними аріями, бродвейською класикою, джазовими композиціями.

1997 — Колектив бере участь у прощальному турне І. Д. Кобзона по містах Росії — більше ніж 100 концертів. Група привернула увагу мера Москви Юрія Лужкова, уряд Москви удостоює «Чоловічий Камерний Єврейський Хор» статусу державної установи.

1998–1999 — Хор гастролює по містах СНД, Іспанії, Голландії, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Австралії і США, де 6 лютого оголошується «Днем Московського Єврейського Хору».

2000–2001 — Спільне концертне турне з Йосипом Кобзоном в Ізраїлі, гастролі в США, Австралії, Німеччини, Ізраїлі та містах СНД. Колектив виступає на сцені Московського Державного Театру Естради.

 
Репетиція хору з Йосипом Кобзоном. Із фотоархіву Хору Турецького

2002 — Указом Президента Російської Федерації за заслуги в галузі мистецтва Михайлу Турецькому присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації».[2]

2002–2003 — Колектив активно гастролює по Німеччині і США.

2004 січень — Перший сольний концерт арт-групи «Хор Турецького» в ГЦКЗ «Росія» з програмою «Десять голосів, які потрясли світ», за яку Михайло Турецький удостоюється звання «Людина Року — 2004» у номінації «культурна подія року» національної Премії «Людина року — 2004».

2004 грудня — Арт-група «Хор Турецького» представляє програму «Коли співають осіби» в Державному Кремлівському Палаці (з участю Емми Шаплан та Глорії Гейнор).

 
Артур Кейша та Михайло Кузнєцов під час концерту в Ізраїлі, листопад 2004 р.

2005 січень — Американське турне: концерти в найкращих залах Сан-Франциско, Лос-Анджелеса, Атлантик-Сіті, Бостона та Чикаго.

2005–2006 — ювілейний тур арт-групи «Хор Турецького» з новою програмою «Народжені співати» охоплює понад 100 міст Росії та країн СНД.

2006–2007 — Гастрольний тур колективу з програмою «Музика всіх часів та народів» по 70 містах Росії та країн СНД.

2007 — Арт-група «Хор Турецького» стає лауреатом премії російської музичної індустрії «Рекорд'-2007» за найкращий класичний альбом року — колекційне видання «Велика музика», а також лауреатом Щорічної Національної Премії «Емоція» в номінації «Повага»[3]. Премія присуджена за найгучніший соціально-значимий благодійний проект — дитячий благодійний концерт «Твори добро сьогодні!», Що відбувся 27 березня за підтримки Уряду Москви та Комітету з культури міста Москви на головному майданчику країни, в Державному Кремлівському палаці, що пройшов. Концерт відвідало понад 5000 дітей: обдаровані та талановиті хлопці, діти із соціально незахищених та багатодітних сімей, діти-інваліди. «Наша акція — унікальна можливість звернутися до величезної аудиторії слухачів із закликом творити добро, — вважає Михайло Турецький, — адже не секрет, що мова музики, як ніякий інший, доступний та зрозумілий кожному з нас. Бурхливі оплески, море квітів, захоплені дитячі обличчя, вогонь в їхніх очах — все це свідчить про те, що поставлена ​​нами мета була досягнута».[4]

2007–2008 — Гастрольний тур колективу з програмою «Алілуя любові» по містах Росії та країн СНД. Хор дає рекордну кількість концертів у Москві: 4 сольні концерти в Кремлівському Палаці і один додатковий концерт в Лужниках (ГЦКЗ «Росія»).

2008–2009 — Гастрольний тур колективу з програмою «Шоу триває…» по містах Росії, країн СНД і США.

2010–2011 — Ювілейний тур «20 років: 10 голосів».

2011 — стартує тур «Початок».

Солісти ред.

Фото Соліст Рік початку роботи в колективі
Михайло Турецький— лідер та творець групи, ліричний тенор, Заслужений артист Росії з 2002 р., Народний артист РФ з 2010 р.

Закінчив Хорове училище ім. Свєшнікова та інститут ім. Гнесіних. Керував дитячим хором, хором театру Юрія Шерлінг.

«Не уявляю, чим би я міг займатися, якби не став музикантом… Складні композиції без диригента неможливо виконати. Я веду хор і залучаю аудиторію в наш вокальний діалог. XXI століття — це вік інформації та професіоналізму. Коли я чую чудовий звук, бачу оригінальну режисуру та сучасну сценографію — от тоді я розумію, що тут працює група справжніх професіоналів»

— М.Б.Турецький [5]

1989
Алекс Александров— драматичний баритон

Один з наймолодших солістів Хору, і, одночасно, старожил колективу. Алекс Александров не лише соліст, але також та помічник хореографа, багато танцювальні номери у концертах поставлені з його допомогою. Копіює голоси інших співаків — Бориса Моїсеєва, Тото Кутуньо та ін.
Народився в 1972 р. в Москві. Випускник Хорового училища ім. Свєшнікова та інституту ім. Гнєсіних в 1995 р. Закінчив Хорове училище ім. Свєшнікова та інститут ім. Гнєсіних в 1995 р.

Арт-група «Хор Турецького» ​​ — це все моє життя, більша її частина. Тут я ріс, ставав особистістю. Не уявляю свого життя поза хору. Маестро для мене — не просто керівник та творець колективу, для мене він — другий батько… Я вірю в себе. Мені ще є до чого прагнути, та й просто цікаво жити".

— А.Александров [5]

1990
Євген Кульміс — бас-профундо, поет, у минулому — директор хору.

Народився під Челябінськом 1966 року. Починав музичну кар'єру як піаніст. Закінчив інститут ім. Гнєсіних за спеціальністю «музикознавство» (історико-теоретико-композиторське відділення), навчався в аспірантурі. Євген Кульміс — автор текстів та віршованих перекладів окремих номерів Хору. Наприклад, він автор російського варіанту композиції з репертуару ELO — «Twilight».

«Це моє, це те, що мені подобається і це те, що я вмію робити… Напевно, в ХТ я і помру» — жартує артист. «Зараз я відчуваю себе в колективі набагато впевненіше як виконавець, ніж раніше. Все-таки за освітою я — теоретик, а не вокаліст. Але зараз це стало моєю професією, моїм життям».

— Е.Кульміс [5]

1991
Євген Тулінов— заступник художнього керівника, драматичний тенор
Заслужений артист РФ з 2006 р.[6]

Народився 1964 року в Москві. Закінчив музичне училище при Московській консерваторії та інститут ім. Гнесіних. На перших курсах інституту Євген співав на службах в Церкві св. Іоанна Воїна, був хормейстером в ДК «МЕЛЗ», викладав у музичній школі та працював в «Чоловічому камерному хорі» під керуванням В. М. Рибіна.

«Спів в оперній манері — це надзвичайна насолода для мене самого. Крім того, я дивлюся на спів і з акторської точки зору, продумую, як би я, наприклад, цю роль не лише заспівав, а й зіграв, передавши та показавши весь її драматизм… Ми всі — творчі однодумці, деяка субстанція, яка існує поза решти всього реального світу. Ми розуміємо один одного та розмовляємо однією мовою».

— Е.Тулінов [5]

1991
Михайло Кузнєцовтенор
Заслужений артист РФ з 2007 р.

Народився 1962 року в Москві. Закінчив інститут ім. Гнесіних. Працював в академічному хорі під керівництвом Володимира Мініна і в Чоловічому хорі видавничого відділу журналу «Московська Патріархія».

«Мій колектив — це мій рідний дім. Тут я відчуваю творчий ріст, отримую моральне задоволення та професійну реалізацію, у мене виникає бажання жити і працювати ще і ще… Кожного разу, виходячи на сцену, я намагаюся віддати своєму глядачеві якомога більше любові та душевного тепла».

— М.Кузнецов [5]

1992
Олег Бляхорчук— ліричний тенор, мульти-інструменталіст (фортепіано, гітара акустична та електро-, акордеон, мелодика).

Народився 1966 року в Мінську (Білорусь). Закінчив Мінське музичне училище ім. М. І. Глінки та Білоруську державну консерваторію ім. А. В. Луначарського за фахом «хорове диригування». На третьому курсі училища в Олега була своя вокально-інструментальна група, в якій він був керівником, вокалістом та клавішником одночасно. Працював у Хорі радіо та телебачення, де головним диригентом був учень А. В. Свєшнікова Народний артист СРСР В. В. РВВС, потім як соліст концертного оркестру республіки Білорусь під керівництвом Михайла Фінберга.

«Що я думаю зараз про своє життя та роботу ? Я думаю, що все склалося так, як повинно було бути. Я щасливий, що затребуваний як музикант. Не всім моїм однокурсникам та друзям так пощастило… Сьогодні хор для мене — це все: це і робота, і спосіб життя, і спосіб заробляння грошей».

— О.Бляхорчук [5]

1996
Борис Горячев— ліричний баритон.

Народився в Москві, 1971 року. Закінчив Хорове училище ім. Свєшнікова, вступив у Московську Консерваторії, закінчив відділення хорового диригування інституту ім. Гнесіних. Працював в Чоловічому камерному хорі «Акафіст» під керуванням А. В. Малютіна. Колектив виконував російську духовну музику, що в той час було цікаво та ново. 1995 року перейшов працювати в хор «Пересвет» та паралельно займався власним проектом — квартетом, який виконував духовну та російську народну музику.

«Коли довгий час живеш у такому стрімкому ритмі, звикаєш до нього. Неможливо уявити своє життя без концертів та поїздок. Знаєте що таке щастя для музиканта ? Коли на сцені відчуваєш впевненість у собі, коли у тебе є своя певна ніша, коли бачиш вдячні очі глядачів, коли знаєш, що ще не повністю розкрив свої голосові здібності та розумієш, що все ще попереду…».

— Б.Горячев [5]

2003
Ігор Звєрєв — високий бас (бас-кантанто)

Народився 1968 року в Підмосков'ї. Закінчив Хорове училище ім. Свєшнікова, Московську академію культури та мистецтва, відділення «хорове диригування». Працював в ансамблі пісні та танцю МВС і в хоровій капелі ім. Полянського.

«Я розумів, що робота в цьому колективі може дати мені, як артисту, колосальну можливість самореалізації та професійного зростання… Зараз я відчуваю енергію в своєму голосі, упевненість у подачі, просто нове відчуття себе самого».

— І.Зверев [5]

2003
Костянтин Кабо— баритональний тенор, композитор.

Народився 1974 року в Москві. Закінчив Хорове училище ім. Свєшнікова, потім РАТІ (ГІТІС) за фахом «​​актор музичного театру». Співав у мюзиклах «Норд-Ост», «12 стільців», «Ромео та Джульєтта», «Мама Міа». Паралельно він писав музику, зокрема, до програми «Цирк на льоду».

«Я задоволений та щасливий. У „Хорі Турецького“ я знайшов своє „я“. Робота в групі дає мені колосальний заряд енергії, якої я із задоволенням ділюся як з публікою, так і з близькими мені людьми».

— К.Кабо [5]

2007
В'ячеслав Фрешконтр-тенор

Народився 1982 року в Москві. Закінчив факультет музики та образотворчих мистецтв Університету ім. Йоганна Гуттенберга в Майнці (Німеччина).

"Я дуже боявся посилати свої записи. Мені вони здавалися "художньою самодіяльністю «, адже я системно не займався вокалом і був, власне, звичайним молодим людиною, що має голос. Таких — мільйони… Записав кілька треків зі своїми улюбленими „ Квін“, додав кілька класичних композицій — і відправив їх поштою в офіс колективу. Минуло кілька місяців… мені написали, що чекають мене на прослуховуванні в Москві. Це було просто дивом… Знайомство та співпраця з Хором я вважаю величезною удачею в своєму житті. Це велика честь для мене, як молодого музиканта виступати з такими професійними співаками на одній сцені, вбирати їх досвід, уміння триматися на сцені, володіння голосом, акторську гру.».

— В.Фреш [5]

січень 2009

Коротка дискографія ред.

Офіційні альбоми ред.

Назва диска рік випуску
High Holidays (еврейская литургия)
1999
Jewish Songs
2000
Bravissimo
2001
Хор Турецкого представляет…
2003
Звёздные дуэты
2004
Такая великая любовь
2004
Когда поют мужчины
(Концерт в Хайфе, DVD, 2004 г.)

2004
Когда поют мужчины
(Концерт в Москве, DVD, 2004 г.)
2004
Рождённые петь
2006

1-а частина
2-а частина

Рождённые петь.
(Концерт в Москве, 2005 г., DVD)
2006
Великая музыка

колекційне видання

2006

2 CD
DVD

Москва — Иерусалим

колекційне видання
2 CD + DVD

2007

2 CD

  1. Еврейские песни
  2. Еврейская литургия

DVD

  1. Концерт в Большом зале Консерватории, 1992 г.
Музыка всех времён и народов
2007
Аллилуйя любви
2009
Музыка всех времён
2009
Музыка наших сердец
2010
Шоу продолжается DVD
2010

Книга Михайла Турецького «Хормейстер» ред.

В 2005 р. до 15-річчю колективу Михайло Турецький написав книгу-автобіографію про своє життя, роботу та колег по хору.

Колишні солісти ред.

  1. Борис Воїнів, ліричний тенор. Соліст хору з першого дня його заснування в жовтні 1989 року по серпень 1993 року. За загальним визнанням — виконавець самих «єврейських» композицій у репертуарі хору тих років. Пішов з Хору у зв'язку зі вступом на канторське відділення Єврейської Духовної Семінарії при Колумбійському Університеті в Нью-Йорку, США.
  1. Владислав Васильківський, тенор. Соліст хору з 1989 по 1996. З 1996 року по цей час живе і працює в США. Ведучий своєї радіо-передачі на російськомовному Радіо Чикаго «Музичний Позитив». Власник корпорації «Vlad Show Corporation». [1] [Архівовано 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  2. Валентин Суходолець — лірико-драматичний оперний тенор. Випускник Московської консерваторії, учень Євгенія Кібкало. У 1999–2002 проходив стажування в консерваторії Амстердама. Покинув хор за власним бажанням у 2009 р.[7]
  3. Артур Кейша — лірико-драматичний тенор та аранжування. Закінчив інститут ім. Гнєсіних 1994 року. Покинув хор 2007 року за станом здоров'я[7].
  4. Марк Смирнов, тенор. У хорі з 1991 по 1999.
  5. Юрій Смирнов, баритон. У хорі з 1991 по 1999.[2] [Архівовано 7 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  6. Володимир Аранзон, бас.
  7. Володимир Крайтман, баритон. Останнім часом — соліст Московського чоловічого єврейського хору «хасидського капела» [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.].
  8. Сергій Іващенко, бас. У хорі з 1993 по 1998. Останнім часом працює в Німеччині.
  9. Олег Корольов, тенор. У хорі в 1997. Останнім часом працює в Україні.
  10. Антон Федосєєв, тенор. У хорі з 2002 по 2003.
  11. Йосип Федоровський, тенор. Останнім часом — аранжувальник.
  12. Олексій Калан, баритон. У хорі з 1996 по 2003. Останнім часом — вокальна група «THE CLAN».
  13. Леонід Бар, баритон. У хорі на початку 1990-х. Останнім часом — Жуковський симфонічний оркестр (скрипаль, хормейстер); Московська Хоральна Синагога.
  14. Євген Аст (Астафуров), бас. У хорі з 1996 по 2003. Останнім часом — вокальна група «THE CLAN».
  15. Герман Апайкін, тенор. У хорі з 1996 по 2003. Останнім часом — соліст ансамблю імені Александрова.
  16. Валентин Дубовський — тенор та аранжувальник[8]. У хорі до 1997. Автор багатьох аранжувань для хору Турецького.

Аранжування Валентина Дубівського для Хору Турецького ред.

Назва Час
звучання
1 Підмосковні вечори
2:44
2 Серенада місячного світла
2:23
3 Ямайка
2:11
4 Любов прийшла
3:04
5 Черокі
2:28
6 Очі чорні
3:06
7 Попурі на теми Гершвіна
6:24
8 Італійське танго
3:04
9 Дим
2:24
10 Пам'ять
4:19
11 Мурка
3:50
12 Куля блакитний
2:04
13 Adon olam
3:45
14 Наш паровоз
2:32

Примітки ред.

  1. Turetsky choir. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 30 грудня 2012.
  2. УКАЗ Президента РФ від 16.07.2010 N 909 «Про відзначення державними нагородами РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ» [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  3. «Емоція»-премія присуджується промоутерам шоу-бізнесу. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 30 грудня 2012.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 12 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б в г д е ж и к л http://www.arthor.ru/ Офіційний сайт арт-групи Хор Турецького
  6. Президент Росії[недоступне посилання з червня 2019]
  7. а б http://www.arthor.ru [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Хору Турецького
  8. Сайт Валентина Дубівського. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.

Посилання ред.