Хорог (тадж.: Хоруғ) — столиця Гірського Бадахшану в Таджикистані. Має 28 тисяч населення (перепис 2000 р.). Поблизу — кордон з Афганістаном.

Хорог
Хоруғ
Герб
герб
Загальний вид міста Хорог
Загальний вид міста Хорог
Загальний вид міста Хорог
Основні дані
37°29′30″ пн. ш. 71°33′27″ сх. д. / 37.49166666669477621° пн. ш. 71.55750000002778677° сх. д. / 37.49166666669477621; 71.55750000002778677Координати: 37°29′30″ пн. ш. 71°33′27″ сх. д. / 37.49166666669477621° пн. ш. 71.55750000002778677° сх. д. / 37.49166666669477621; 71.55750000002778677
Країна Таджикистан
Регіон Горно-Бадахшанська автономна область
Столиця для Гірський Бадахшан і Q25389661?
Населення 28,000 (2000)
Висота НРМ 2123 ± 1 м
Часовий пояс UTC+6
GeoNames 1221328
OSM 3281967 ·R (Шугнанська нохія)
Поштові індекси 736000
Міська влада
Мапа
Мапа
Хорог. Карта розташування: Таджикистан
Хорог
Хорог
Хорог (Таджикистан)


CMNS: Хорог у Вікісховищі

Географія ред.

Розташування ред.

Це перше місто, з якого починається Великий Памірський тракт, неподалік від місця злиття річок Гунт і П'яндж, за 525 кілометрів від Душанбе. Поруч з містом знаходиться Пік Маяковського висота якого складає 6096 метрів над рівнем моря.

Клімат ред.

Територія довкола міста знаходиться у високогірній зоні, котра характеризується субарктичним кліматом, проте Хорог розташувався на дні глибокої ущелини на висоті 2200 метрів над рівнем моря, що суттєво пом'якшує його клімат. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -7.2 °С (19 °F).[1]

Клімат Хорога
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 7 17 23 30 32 37 37 32 26 16 7 37
Середній максимум, °C −1 0 6 15 20 26 29 30 26 17 8 1 15
Середня температура, °C −6 −4 2 10 14 16 22 22 18 10 3 −3 9
Середній мінімум, °C −12 −8 −2 5 8 11 15 14 10 3 −1 −7 3
Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −17 −2 1 7 8 6 −1 −2 −8 −22 −22
Норма опадів, мм 10 40 40 30 10 0 0 0 0 10 20 40 260
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

У 19-му сторіччі, Хорог став приводом суперечки між еміром Бухари, шахом Афганістану, Росією і Великою Британією. Росіяни виявилися переможцями і приєднали терени навколо Хорогу до складу імперії. Після падіння царату у Росії і створення СРСР, Хорог стає столицею області з 1925. Радянські лідери заохочували міграцію поселенців до області з обіцянками плати, медалей і автомобілів, але без розвитку промисловості і маленької площі культивованої землі, зусилля були марними. Статус міста Хорог отримав у 1932 році.

Населення ред.

Станом на 2003 рік населення міста склало 30 тисяч людей. За національним складом тут переважають памірські таджики, які сповідують ісмаїлізм. У 2010 році населення Хорогу складало 28000 людей.

Транспорт ред.

Хорог розташований вздовж Памірського шосе, яке сполучає його з головним містом Душанбе на заході, і республікою Киргизстан на північному сході. Шосе дуже важке для проїзду в обох напрямах, особливо взимку. Хорог також має маленький аеропорт, який може приймати маленькі літаки і гелікоптери.

Культура ред.

Освіта ред.

Хорог є регіональним центром управління, торгівлі, транспорту та освіти. Тут функціонує філія Університету Центральної Азії, Хорогський державний університет та Ліцей Фонду Ага-Хана (духовного лідера ісмаілітської общини). Мешканці міста на фоні інших районів Таджикистану мають високий рівень освіти.

Памірський ботанічний сад ред.

У східній частині Хорогу на висоті 2320 метрів над рівнем моря на терасах річки Шахдари знаходиться Памірський ботанічний сад, який займає друге місце в світі по висоті (після ботанічного саду в Непалі), з унікальною флорою з різних куточків планети. [2]

Пам'ятки ред.

У 30 км від Хорогу у селищі Богев розташований археологічний комплекс Козир-Кала, який складається з фортеці з цитаделлю і залишків двох круглих храмів радіусом 11 та 9 метрів. Таємниця гори Кухілал — у 47 кілометрах від Хорогу над селищем Кухілал височіє однойменна гора — родовище знаменитого бадахшанского «лала» — благородної шпінелі, відомої також під назвою «Бадахшанську лал» і згадуваного в Худуд-ал-Аламі (982 рік), книзі «Мінералогія» Аль Біруні і в книзі Марко Поло (13 століття), який писав про те, що місцеві жителі «риють в горі Шігхінан (шугнано) і добувають там Балашов (рубіни) за царським наказом». Під час досліджень в горі Кухілал було виявлено близько 500 стародавніх виробок 8 — 11 століть. [3]

Примітки ред.

  1. Клімат Хорога. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 30 січня 2017.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела ред.