Хорик Андрій Васильович
Андрій Васильович Хорик — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Андрій Хорик Хорик Андрій Васильович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
27 травня 1998 с. Голосків Летичівського району (нині Меджибізької селищної громади Хмельницького району на Хмельниччині | |
| Смерть |
березень 2022 (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2019—2022 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Російсько-українська війна Бої за Чернігів | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Андрій Хорик народився 27 травня 1998 року в с. Голосків Летичівського району (нині Меджибізької селищної громади Хмельницького району на Хмельниччині. Був старшою дитиною у багатодітній родині, де народилося 8 дітей. У 2019 році свідомо пішов на контрактну службу до лав ЗСУ. Пройшов дві ротації в АТО та ООС на сході України. Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді у м. Львові. Навички удосконалював на полігонах Львівської області, Івано-Франківщини, Рівного. З початком повномасштабного російського вторгнення перебував на півдні України, захищаючи мир на рідній землі.
У Меджибізькій громаді в останню путь провели 29 березня 2022 року Андрія Хорика, який віддав своє життя у боротьбі з російськими загарбниками. Кількасот жителів населеного пункту сформували живий коридор із квітами та прапорами під час руху жалобної процесії. Кортеж із труною бійця односельці зустрічали на колінах. Поховали загиблого воїна з військовими почестями на місцевому кладовищі у рідному селі[1].
Нагороди ред.
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [2].
Примітки ред.
- ↑ Садомська, Леся (9 травня 2022). Навіки у Небеснім батальйоні. Подільські вісті (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Глава держави відзначив захисників та захисниць ЗСУ державними нагородами. Арміяінформ (укр.). 22 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 268/2022 «Про відзначення державними нагородами України»