Хондри
Хондри (хондрули, від грец. χόνδρος — «зерно, крупинка»[1]) — невеликі сферичні частинки, що входять до складу найпоширенішого типу кам'яних метеоритів — хондритів. Хондри складаються із силікатних мінералів заліза, алюмінію або магнію.
У земних породах хондр не виявлено[1].
Опис ред.
Розмір хондр від часток мм — 1 мм до величини горошини. Склад їх в одному метеориті може відповідати різним мінералам, наприклад, піроксену, олівіну, анортиту, бронзиту або їх суміші. Іноді трапляється скло.
Вважається, що хондри утворилися приблизно в той же час, що й планети в сонячній туманності при зіткненнях часток, що рухаються з великою швидкістю[джерело?].
Наприкінці XX-го сторіччя в складі деяких хондр виявлено дрібні реліктові зерна мінералів, що конденсувалися в атмосферах зір ще до утворення сонячної туманності[1].
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хондри |
- Pictorial of Type-3 Chondrites. Meteorites Australia. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 22 липня 2019.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка)