Хованов Микола Петрович
Микола Петрович Хованов (1904, село Синодське Саратовської губернії, тепер Воскресенського району Саратовської області, Російська Федерація — ?) — радянський діяч, 1-й секретар Баландинського районного комітету ВКП(б) Саратовської області, секретар Горьковського обласного комітету ВКП(б), секретар Кримського обласного комітету ВКП(б).[1]
| Хованов Микола Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1904 село Синодське Саратовської губернії, тепер Воскресенського району Саратовської області, Російська Федерація |
| Помер | невідомо |
| Громадянство |
 Росія,  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився в селянській родині. З 1916 по 1924 рік працював у господарстві батьків.[1]
З 1924 по 1932 рік працював у волосному комітеті ВЛКСМ, служив у Червоній армії, брав участь у створенні колгоспів на Саратовщині[2].
Закінчив заочно комуністичний університет[1].
У 1932—1935 роках — секретар партійного комітету на будівництві заводу лужних акумуляторів у Саратові[2].
У 1935—1939 роках — заступник начальника політичного відділу радгоспу; інструктор сільськогосподарського відділу Саратовського обласного комітету ВКП(б); 1-й секретар Баландинського районного комітету ВКП(б) Саратовської області[2].
У 1939—1941 роках — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).[1]
У 1941—1943 роках — секретар Горьковського обласного комітету ВКП(б) з питань оборонної промисловості. У 1943—1946 роках — заступник секретаря Горьковського обласного комітету ВКП(б) з питань оборонної промисловості. Одночасно, уповноважений у Горьковській області із виробництва озброєння для Радянської армії.[1]
У вересні 1946 — 7 серпня 1949 року — 3-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б)[1].
У серпні — грудні 1949 року — директор ферментаційного заводу в місті Сімферополі[1].
18 грудня 1949 року заарештований органами МДБ, проходив по так званій «Ленінградській справі»[ru][3]. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 31 жовтня 1950 року до 25-річного ув'язнення[1].
1954 року реабілітований[1].
Нагороди ред.
- орден Червоної Зірки (5.01.1944)[4],
- Орден «Знак Пошани»[4].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л Хованов Николай Петрович. www.names52.ru. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ а б в Забвению не подлежит
- ↑ Окрестности Петербурга - "Ленинградское дело." сборник, 1990. www.aroundspb.ru. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ а б Хованов Николай Петрович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 2 серпня 2021.
Джерела ред.
- Хованов Николай Петрович (рос.)
- Хованов Николай Петрович (рос.)
- Последний расстрельный список (рос.)
- «Ленинградское дело»" сборник, 1990 (рос.)
- Забвению не подлежит (рос.)