Хмиз
Хмиз, хво́ро́ст, хворости́ння, лома́ччя, тру́сок[1], рідко тара́с[2], діал. ріще[3], ріща[4] — опалі гілки дерев, що використовуються як паливо і для будівництва.
Використовування ред.
Гілля хмизу не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай хмиз зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Хмиз добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.
З хмизу, очерету і джгуту одержують фашини для гребель, гаток, зміцнення доріг та інших дрібних споруд[5]. З прутів хмизу плетуть тини.
Хмиз корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу[6].
Крім опалення, хмиз використовується для військових загороджень (окопів, іншого фортифікаційного обладнання). В'язанку хмизу зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень[7]. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хмиз |
Примітки ред.
- ↑ Словник синонімів Полюги
- ↑ Тарас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ріще // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ріща // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Известия — Google Books
- ↑ Земледелие. 1983. Номер 7.
- ↑ БСЭ, том 44.