Хліб, любов і фантазія
«Хліб, любов і фантазія» (італ. Pane, amore e fantasia) — італійська чорно-біла романтична кінокомедія 1953 року, поставлена режисером Луїджі Коменчіні з Вітторіо Де Сікою та Джиною Лоллобриджидою у головних ролях. Одна з перших післявоєнних італійських «народних комедій», що мали великий успіх як в самій Італії, так і по всій Європі. Фільм став лідером італійського прокату 1953 року, зібравши 1 500 000 000 італійських лір (22 169 093 € у перерахунку на 2009 рік)[1].
Хліб, любов і фантазія | |
|---|---|
| італ. Pane, amore e fantasia | |
 Оригінальний італійський постер до фільму | |
| Жанр | романтична кінокомедія |
| Режисер | Луїджі Коменчіні |
| Сценаристи |
|
| У головних ролях |
Вітторіо Де Сіка Джина Лоллобриджида |
| Оператор | Артуро Галлеа |
| Композитор | Алессандро Чиконьїні |
| Художники |
|
| Кінокомпанія | Titanus |
| Дистриб'ютор | Titanus Distribuzione |
| Тривалість | 93 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 1953 |
| Дата виходу | 25 грудня 1953 (Італія, Рим) |
| Касові збори | £1 500 000 000[1] |
| IMDb | ID 0046159 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
| Наступний | Хліб, любов і ревнощі |
 Хліб, любов і фантазія у Вікісховищі | |
На 4-му Берлінському міжнародному кінофестивалі у 1954 році фільм був відзначений премію «Срібний ведмідь»[2]. У 2008 році стрічку було включено до списку «100 італійських фільмів, які потрібно зберегти», складеного під час 65-го Венеційського кінофестивалю[3].
Сюжет ред.
У невелике гірське італійське село під назвою Саглієна, де мешкає 700 осіб, прибуває новий командир карабінерів Антоніо Каротенуто (Вітторіо Де Сіка), уродженець Сорренто. Молодецький 50-річний вояка за своє життя підкорив немало жіночих сердець, але як і раніше неодружений. У селі, де сімейний стан і будь-який крок кожного жителя знаходяться під прицілом, про це починають пліткувати. Спочатку увагу Каротенуто привертає молода примхлива дівчина — бідна, красива і дуже запальна — Марія на прізвисько Берсальєрка (Джина Лоллобриджида). Вона заробляє на життя аферами і дрібними крадіжками та упадає за молодим карабінером Стеллуті. Той, хоч і закоханий в неї без пам'яті, ніяк не наважиться заговорити першим — від сором'язливості та через побоювання порушити статут. Офіцера також приваблює акушерка Анна, але та часто їздить до Риму і повертається звідти, сяючи від щастя, з чого можна зробити висновок, що її серце не вільне. Запальна Берсальєрка б'ється з ровесницею, племінницею кюре, що має на рідкість злого язика. Щоб угамувати Берсальєрку, офіцер замикає її на ніч у себе. Через душевну доброту він погоджується нагодувати і напоїти її осла, поки вона сидить узаперті. Побачивши, в якій жалюгідній халупі вона живе з матір'ю, братами і сестрами, що вирушили в паломництво, він залишає на столі банкнот в 5000 лір. «Диво!» — вигукує наступного дня мати Марії, приписуючи це діяння святому Антонію. Вона вставляє банкноту в рамочку, за невелику плату показує її місцевим жителям і навіть дозволяє прикластися до неї губами. Дізнавшись про справжнє походження банкноти, Берсальєрка, що не любить чужої жалості, розриває її.
За порадою кюре офіцер допомагає дівчині і Стеллуті освідчитися один одному в кохання. Стеллуті говорить Марії, що його мати приїхала в село не для того, щоб одружувати його на іншій, а щоб подивитися на Марію — майбутню дружину свого сина. Офіцер возить акушерку на велосипеді по різних фермах, де терміново знадобилися її послуги, і користується випадком, щоб позалицятися до нею і навіть поцілувати. Потім він отримує від акушерки листа з проханням забути про все. Він тут же йде до неї і дізнається, що в Римі у неї є дитина. Тепер він спокійний щодо того, до кого вона їздить до столиці, і на церковному святі Святого Антонія, у присутності усіх мешканців села, з'являється під руку з Анною у вікні. Берсальєрка і Стеллутє, Анна і Каротенуто відтепер складають дві щасливі закохані пари.
У ролях ред.
| • Вітторіо Де Сіка | … | офіцер карабінерів Каротенуто |
| • Джина Лоллобриджида | … | Марія на прізвисько «Берсальєрка» |
| • Маріса Мерліні | … | акушерка Анна |
| • Вірджиліо Рієнто | … | дон Емідіо |
| • Тіна Піка | … | Карамелла |
| • Роберто Ріссо | … | карабінер Стеллуті |
| • Вітторія Кріспо | … | мати «Берсальєрки» |
| • Марія Пія Казиліо | … | племінниця дона Емідіо |
| • Меммо Каротенуто | … | карабінер Байоккі |
Знімальна група ред.
- Автор сценарію — Етторе Марія Маргадонна, Луїджі Коменчіні, Вітторіо Де Сіка (в титрах відсутній)
- Режисер-постановник — Луїджі Коменчіні
- Виконавчий продюсер — Марчелло Джирозі
- Оператор — Артуро Галлеа
- Композитор — Алессандро Чиконьїні
- Монтаж — Маріо Серандреї
- Художник-постановник — Гастоне Медін, Джино Різзоне
- Художник-декоратор — Уго Періколі
- Артдиректор — Гастоне Медін
- Звук — Паоло Кетофф
Нагороди та номінації ред.
| Список нагород та номінацій[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | 1954 | Премія «Срібний ведмідь» | Хліб, любов і фантазія | Перемога | |
| Золотий кубок (Італія) | 1954 | Найкращий актор | Вітторіо Де Сіка | Перемога | |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | 1954 | Премія «Срібна стрічка» найкращій акторці | Джина Лоллобриджида | Перемога | |
| Національна рада кінокритиків США | 1954 | ТОП іноземних фільмів | Хліб, любов і фантазія | Перемога | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | 1954 | Найкращий фільм іноземною мовою | Хліб, любов і фантазія | 3-є місце | |
| Премія «Оскар» | 1955 | Найкращий сценарій | Етторе Марія Маргадонна | Номінація | |
| Премія BAFTA | 1955 | Найкращий іноземний фільм | Хліб, любов і фантазія | Номінація | |
| Найкраща іноземна акторка | Джина Лоллобриджіда | Номінація | |||
Навколо фільму ред.
Зйомки фільму проходили у 1953 році в селі Кастель-Сан-П'єтро-Романо в регіоні Лаціо[5]. У наступному, 1954 році вийшов фільм Луїджі Коменчіні «Хліб, любов і ревнощі» (італ. Pane, amore e gelosia), з тими ж персонажами та акторами — продовження історії, початої у попередньому фільмі.
У 1955 році за тим самим сюжетом режисер Діно Різі зняв фільм «Хліб, любов і...»: у головних ролях цього разу виступили Софі Лорен, Вітторіо Де Сіка та Леа Падовані.
Примітки ред.
- ↑ а б BoxOfficeBenful: Box Office Italia 1953 : Pane, Amore e Fantasia
- ↑ 4th Berlin International Film Festival: Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 20.08.2017.
- ↑ Francesco Bassi. I 100 I FILM ITALIANI DA SALVARE. Cinemalia.it (італ) . 5 березня 2008. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20.08.2017.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Хліб, любов і фантазія на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Filmografia di Luigi Comencini (PDF). pesarofilmfest.it.
Джерела ред.
- Лурселль, Жак. Pane, amore е fantasia/Хлеб, любовь и фантазия // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 631-632. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання ред.
Хліб, любов і фантазія на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 20.08.2017)- Хліб, любов і фантазія на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 20.08.2017) - Хліб, любов і фантазія на сайті AllMovie (англ.)
