Хентій

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Хентій
(монг. Хэнтий аймаг)
Герб	Прапор
Адм. центр	Ундерхаан
Країна	Монголія
Регіон	північний схід Монголії
	Забайкальський край, Сухе-Батор, Дорнод, Дорноговь, Говь-Сумбер, Туве, Селенге, Багануур, Улан-Батор ?
Номерний знак	ХЭ_
Офіційна мова	монгольська
Населення
- повне	65 335 (14)
- густота	0,81 (14)
- повна	80 325 км² (9)
Часовий пояс	UTC+8
Дата заснування	1930
Вебсайт	khentii.mn
Код ISO 3166-2	MN-039
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Хентій

Хентій (раніше Хентейський аймак; монг. Хэнтий аймаг) — аймак в Монголії.

Загальні відомості ред.

Сомоні аймака Хентій

Хентій був утворений в 1930 році. Площа аймака становить 80325 км². Чисельність населення — 65 335 осіб (на кінець 2010 року). Щільність населення — 0,81 чол./км². Адміністративний центр — місто Ундерхаан. Аймак підрозділяється на 17 сомонів. На північному сході Хентія розміщений національний парк Онон-Балжі.

Географія ред.

Хентій розташований у північно-східній частині Монголії. Його північною межею є також державний кордон між Росією і Монголією. На заході від нього лежить Тува, на південному заході — Говь-Сумбер, на півдні — Дорноговь, на південному сході — Сухе-Батор (аймак), на сході — Дорнод. На західному кордоні Хентея розташований також анклав з містом Багануур, адміністративно підлеглий столиці країни, Улан-Батору, де міститься великий Багануурський вугільний розріз, що поставляє енергетичне вугілля для Улан-Баторської ТЕЦ-3 і Улан-Баторської ТЕЦ-4.

На північному заході аймака розташовані східні відроги Хентейських гір. Тут розташована священна гора Бурхан Халдун, околиці якої є як передбачуваним місцем народження, так і місцем поховання Чингісхана. Звідси, північніше Бурхан-Халдуна бере витік річка Онон. Тут також — тільки вже південніше священної гори — починається річка Керулен, що перетинає потім весь аймак із заходу на схід. На південь і схід від Хентейських гір простягаються степи.

Адміністративний поділ ред.

№п/п	сомон	'Монгольська назва	Територія	Населення	Центр	Населення адміністративного центру
1	Батноров	Батноров	4,9	3,2	Дунд бурд
2	Батширеет	Батширээт	7,38	2,7	Ег
3	Баян адарга	Баян адарга	2,9	2,5	Баян Дуурлиг
4	Баян овоо	Баян-Овоо	3,381	2,3	Жавхлант
5	Баянмунх	Баянмөнх	2,5	1,8	Улаан Єрег
6	Баянхутаг	Баянхутаг	6,0	2,4	Баян
7	Биндер	Биндер	5,9	4,2	Онон
8	Галшар	Галшар	6,6	2,9	Буянт
9	Дадал	Дадал	4,7	2,8	Баян овоо
10	Дархан	Дархан	4,454	2,4	Дархан
11	Делгерхаан	Дэлгэрхаан	3,958	3,15	Цагаандевсег
12	Жаргалтхан	Жаргалтхан	2,8	2,2	Жаргалт
13	Мурен	Мөрөн	2,196	2,4	Мурен
14	Норовлин	Норовлин	5,4	2,9	Улз
15	Олзийт	Олзийт	2,4	2,0
16	Умнуделгер	Умнудэлгэр	8,9	3,8	Айргийн енгер
17	Херлен	Хэрлэн	3,8	18	Херлен
18	Ценхермандал	Цэнхэрмандал	3,177	1,75	Модот

^[1]

Примітки ред.

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]