Хейнйокська протока

.

Хейнйокська протока в період існування Балтійського льодовикового озера (між 10,2 і 8,5 кілороків до Р.Х.). Блакитна лінія - межа покривного заледеніння 11,3 Кілороків до Р.Х.

Хейнйокська протока в період існування Анцилового моря (між 7,3 і 7,2 кілороків до Р.Х.). Зелена лінія — розташування південної берегової лінії Ладозького озера під час існування Іольдійового моря

Хейнйокська протока — протока між басейнами Ладозького озера і Балтійського моря, існувала на півночі Карельського перешийка в період між 10,2 — 7 Кілороків до Р.Х..

Протока отримала свою назву по селу Хейн-Йокі (фін. Heinjoki) в районі якої знаходився поріг стоку з Ладозького озера у Фінську затоку.

Історія

Північна частина Карельського перешийка звільнилася від льодовика близько 10,2 Кілороків до Р.Х.. На території між Лемболовською височиною і фронтом льодовика виникла широка протока, що з'єднувала улоговини Ладозького озера і Балтійського моря, зайняті в цю епоху Балтійським льодовиковим озером. Спуск Балтійського льодовикового озера близько 8,3 Кілороків до Р.Х призвів до стрімкого падіння рівня в Балтійському басейні на 25-28 метрів до рівня моря протягом всього декількох років. Падіння рівня Балтійського басейну призвело до відокремлення Ладозького озера і осушенню протоки між ними.

Протягом Іольдійової стадії еволюції Балтійського басейну (8,3-7,5 Кілороків до Р.Х.) Ладога залишалася озером, стік з якого здійснювався через систему проток і озер по території, раніше займаної Хейнйокською протокою.

З початком Анцилової стадії 7,5 Кілороків до Р.Х. починається трансгресія Балтійського басейну на 15-20 метрів, що призводить до повторного об'єднання акваторій Балтики і Ладозького озера через Хейнйокську протоку. Рівень Анцилового моря досягає максимуму близько 7,3-7,2 кілороків до Р.Х., потім поступово знижується досягши рівня світового океану близько 7 кілороків до Р.Х.Близько цього часу Ладога знову відокремлюється від Балтійського басейну, а її рівень опускається значно нижче сучасних відміток. Хейнйокська протока остаточно обсихає і на півночі Карельського перешийка з'являються сучасні озера.

Стік Ладоги в цей час прямує через систему проток озерно-річкової системи Вуокси в Виборзьку затоку, а поріг стоку з Ладоги знаходився в районі Хейн-Йокі, на висоті 15,4 м над рівнем моря.

Критика

Згідно досліджень відкладень долини річки Неви було отримано ряд переконливих доказів безперервного стоку по долині протягом усього голоцену. Така оцінка віку Неви ставить під сумнів саму можливість існування Хейнйокської протоки, або, у всякому разі, припускає біфуркацію стоку з Ладозького озера між Хейнйокською протокою і Невою на стадії Балтійського льодовикового озера і виключає стік по території Хейнйокської протоки в Іолдійове море і саме існування протоки в Анціловій стадії.

Література

• Субетто Д.А.. Донные отложения озер: палеолимнологические реконструкции. — СПб. : Издательство РГПУ им. А.И.Герцена, 2009. — С. 253-260. — 348 с. — ISBN 978-5-8064-1444-2.

• Субетто Д.А.. История формирования Ладожского озера и его соединения с Балтийским морем // Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). Научно-теоретический журнал. : Журнал. — СПб. : Астерион, 2007. — № 1. — С. 111-120. — ISSN 1997-5996.

• Vassiljev, J Saarse, L. Timing of the Baltic Ice Lake in the eastern Baltic : [англ.] // Bulletin of the Geological Society of Finland : журнал. — Helsinki, 2013. — P. 9–18.
• Tikkanen, M, Oksanen, J. Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland : [англ.] // Fennia - International Journal of Geography : журнал. — Helsinki : Geographical Society of Finland, 2002. — № 1-2. — ISSN 0015-0010.
• Верзилин Н.Н., Гонтарев Е.А., Калмыкова Н.А.. Литолого-минералогическая характеристика позднеледниковых—голоценовых отложений долины р. Невы // Литология и палеогеография. — СПб. : Издательство СПбГУ, 1997. — Вип. 5. — С. 206 - 219.
• Верзилин Н.Н., Гонтарев Е.А., Калмыкова Н.А., Окнова Н.С.. Литолого-минералогические особенности позднеледниковых голоценовых отложений долины р.Невы // Литология и полезные ископаемые: сб. научн. тр.. — 1998. — № 2. — С. 133-144.
• Севастьянов Д.В., Субетто Д.А., Сикацкая Е.Д., Степочкина О.Е.. Особенности эволюции озерно-речной сети в бассейне Ладожского озера в голоцене : [арх. 7 квітня 2014] // Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 7. Геология. География. : Журнал. — СПб., 2001. — Вип. 1, № 7. — С. 88-100. — ISSN 1029-7456.