Хачатрян Сусанна Седраківна

вчена генетик і мелекціонер винограду

Сусанна Седраківна Хачатря́н (нар. 3 квітня 1909, Єреван — пом. 17 грудня 1987, Єреван) — вірменська радянська вчена в галузі генетики і селекції винограду, доктор біологічних наук з 1965 року.

Хачатрян Сусанна Седраківна
Народилася 13 (26) квітня 1909[1]
Єреван, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2][1]
Померла 17 грудня 1987(1987-12-17)[1] (78 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1]
Поховання Cemetery Shahumyand
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність вірмени[1]
Діяльність селекціонер
Alma mater Єреванський державний університет (1930)[2]
Заклад Q20517780?[2]
Інститут виноробства і виноградарства АН Вірменської РСРd[2]
Науковий ступінь доктор біологічних наук[2] (1965)
Партія ВКП(б)[2]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Біографія ред.

Народилася 3 квітня 1909 року в місті Єревані (тепер Вірменія). 1930 року закінчила сільськогосподарський факультет Єреванського державного університету. Протягом 19381949 років працювала в Академії наук СРСР у галузі генетики рослин. Член ВКП(б) з 1947 року.

Протягом 19491974 років — старший науковий співробітник відділу селекції винограду і ампелографії Вірменського науково-дослідного інституту виноградарства, виноробства та плодівництва, з 1974 року — науковий консультант цього ж відділу.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Померла в Єревані 17 грудня 1987 року.

Наукова діяльність ред.

Вченою вивчені селекційно-генетичні особливості ранньостиглості у винограду, мінливість і ступінь стабільності цієї властивості. Автор 16 винаходів, понад 150 наукових робіт, в тому числі однієї монографії. Серед робіт:

  • «Раннеспелость у винограда». — Єреван, 1966;
  • «Принципы подбора пар для выведения крупноплодных сортов столового винограда разных сроков созревания». — В книзі: «Селекция винограда». Єреван, 1974.

Співавтор 16 нових сортів винограду, районованих в Вірменії, і 52 сортів, які станом на 1987 рік перебували на Держсортовипробуванні.

Брала участь в складанні «Ампелографії Вірменської РСР» і «Ампелографії СРСР» (нею описані 68 сортів винограду).

Література ред.

  1. а б в г д Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. ԱյվազյանԵրևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
  2. а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.