Хасково — місто в Болгарії, адміністративний центр Хасковської області. Розташоване на південному сході країни. За останнім переписом 2016 року у місті мешкає 72 336 жителів.[12] Воно посідає 12 місце по чисельності жителів у країні. Має дорогу, що з'єднує Хасково з Азією та Близьким Сходом. Знаходячись недалеко від кордонів з Туреччиною і Грецією, Хасково стало центром міжнародних, торговельних і культурних обмінів. Наявність цих показників робить Хасково і регіон привабливим місцем для розвитку промисловості в галузі будівництва та машинобудування, харчової, хімічної промисловісті, виноробства, виготевлення напоїв та тютюнових виробів, швейного та текстильного виробництва.

Хасково
Хасково
Герб
Герб Хасково
Панорама Хасково
Панорама Хасково
Панорама Хасково
Основні дані
41°56′04″ пн. ш. 25°33′20″ сх. д. / 41.934650000027772876° пн. ш. 25.55556000002777850° сх. д. / 41.934650000027772876; 25.55556000002777850Координати: 41°56′04″ пн. ш. 25°33′20″ сх. д. / 41.934650000027772876° пн. ш. 25.55556000002777850° сх. д. / 41.934650000027772876; 25.55556000002777850
Країна Болгарія
Регіон Хасковська область
Столиця для Хасковська область і Haskovo Municipalityd
Засновано бл. 1000
Площа 95,182 км²
Населення 96 010
Висота НРМ 203 ± 1 м
Міста-побратими Едірне (16 лютого 2009)[1][2], Шатійон-сюр-Ендр (8 вересня 2012)[3], Абінгтон Тауншип, Візеу (7 серпня 2008)[1][4][…], Александруполіс, Енгера (9 вересня 2008)[1][6], Лестер (15 листопада 2005)[1][7], Новара, Ташкент, Галікарнас, Веспрем, Кобленц, Шатура (27 травня 2008)[8][9], Віден (26 травня 2009)[10][11]
День міста 8 вересня
Телефонний код 038
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Код LAU (NUTS) BG77195
GeoNames 730435
OSM 1947814 ·R (Haskovo Municipality)
Поштові індекси 6300
Міська влада
Адреса пл. „Общински“, Хасково 6300
Мер міста Георги Іванов
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа
Мапа


CMNS: Хасково у Вікісховищі

Географія ред.

Муніципалітет Хасково розташований на горбистій рівнині південно-східної Болгарії і займає західну частину Хасковської області. Вона стратегічно розташована між Родопами і Старою Планиною. Він розташований недалеко від кордону з Туреччиною та Грецією. Територія: 740,22 кв.км.

Клімат ред.

Південне географічне положення Хасково і його близькість до Егейського моря, від якого відокремлено відносно низькими схилами Східних Родопів, а також легке проникнення теплішого повітря в долину річки Мариця, визначають перехідний клімат між континентальним впливом з півночі і середземним з півдня. Середньорічна температура становить 12,6 °C.

Рельєф ред.

Територія навколо м. Хасково має характерний горбистий рельєф. Як північне розширення Східних Родопів географи справедливо називають цю місцевість передгір'я Східних Родопів або область Хасковського пагорба. Його найвища точка — гора Мечковець (860 м над рівнем моря).

Через колишню активну вулканічну активність, в районі, що прилягає до Хасково, є родовище свинцю, цинку та інших кольорових металів.

Води ред.

Звідси вирушають річки Банська, Баско, Хасково та річка Харманлія. Є гарячі мінеральні джерела, тут знаходяться знамениті Хасковські мінеральні лазні.

Історія ред.

 
Хасково, 1931

Хасково — місто з більш ніж тисячолітньою історією. У самому центрі міста, який був збудований у 1985 році з нагоди святкування столітньої річниці заснування міста, споруджено пам'ятник-годинник.

Центр із багатою спадщиною, на думку археологів, перше поселення на території сучасного міста датується 5-м століттям до нашої ери в середині нової кам'яної доби. З тих пір збереглися численні докази довгого шляху та історії міста в доісторичних, фракійських, римських, пізньо античних і середньовічних археологічних пам'ятках, сліди яких ми знаходимо і в місті, і на всій території.

Наприкінці 8 століття на території нинішньої околиці Гісаря, на південь від Хасково, була побудуване нове поселення, оточене фортифікаційною стіною. З його розширенням на початку 10-го століття була побудована друга фортифікаційна стіна. Таким чином, 10 століть тому, Хасково це середньовічне місто з типовими ремеслами в той час, військовим гарнізоном і значною кількістю людей. У XI столітті поселення було знищено візантійськими загарбниками. Населення, однак, залишається тут і поселяється на іншому березі річки і навколо сьогоднішньої «Молодіжної гори». Хасково знову відроджується під час Другого Болгарського царства під владою Асенівців і Шишмановців.

Після захоплення земель турки назвали село Хаськой, пізніше відоме під назвою Хаськой біля Узунджі, завдяки популярності одного з найбільших товарних ярмарків в імперії. У середині дев'ятнадцятого століття розквітають традиційні ремесла, а в місті є ремісничі та торгові вулиці з більш ніж 200 майстеренями і торговими центрами. Одна за другою в Хасково з'являються нові болгарські школи.

У 1858 р. було створено читальню «Заря». Незважаючи на появу перших промислових підприємств у період до війн, основним засобом існування населення залишалося сільське господарство. Вже на початку 20 століття Хасково стало центром тютюнової промисловості.

Хасково пройшло через епоху «соціалістичного будівництво» і роки демократичних перетворень, а сьогодні Хасково — це сучасне місто, з розвиненою інфраструктурою і легкою промисловістю.[13]

Релігія ред.

 
Богородица с немовлям – монумент

Хасково — місто етнічної та релігійної терпимості. Найпоширенішою релігією є православне християнство (78 % населення міста). Іслам сповідує близько 12 %, а 10 % населення — інші релігії. У місті діє євангельська церква.[14]8 вересня 2003 року в Хасково був відкритий пам'ятник «Свята Богородиця», з якою місто увійшло до Книги рекордів Гіннеса як найвища статуя Діви Марії з дитиною (33 м). У підставі пам'ятника побудована каплиця «Різдво Богородиці».[15][16]

Економіка та інфраструктура ред.

 
Хасковська газета «Нива», 1921

Економічні характеристики ред.

Галузева структура економіки м. Хасково різноманітна і складається з болгарських і міжнародних компаній різних розмірів. Ці компанії реалізують свою продукцію як на зовнішньому, так і на місцевому ринках.

Майбутній розвиток муніципалітету також пов'язаний з повним використанням природних і кліматичних умов у сфері сільського господарства — зусиллями щодо розвитку перспективних ринково орієнтованих сільськогосподарських виробництв, створення консультаційних сільськогосподарських центрів, тощо. Історичні особливості та багата культура регіону в поєднанні з добре розвиненою транспортною та туристичною інфраструктурою є сприятливим фактором для розвитку туризму. Також цінними є товариства, пов'язані муніципалітетом з містами Англії, Австрії, Франції, Греції, Туреччини, Італії, Іспанії, Португалії, США.

Транспорт ред.

Через Хасково проходять три загальноєвропейські транспортні коридори — № 4, № 9 та № 10. Коридор 4 з'єднує Західну та Центральну Європу з Близьким Сходом і Середземномор'ям. Коридор 9 з'єднує північну Європу з середземноморським регіоном. Коридор 10 з'єднує Центральну Європу з Єгейським і Адріатичним морем і проходить через Калотину — Софію — Пловдив — Хасково — Свиленград. Частина коридорів № 4 і № 10 на болгарській території — це автомагістралі «Тракія» та «Марица», друга частина — через Хасково. Окрім автомагістралі Марица (Пловдив — Свиленград), місто з'єднується з іншими населеними пунктами Південної Болгарії і через Стара Загора — Хасково — Керджалі — Маказа.

Автобусний і тролейбусний транспорт ред.

Тролейбус обслуговує ТОВ «Тролейбусний транспорт Хасково»[17]

Медіа ред.

Друковані видання ред.

У Хасково немає друкованих газет.

Телеканали ред.

У місті транслюється місцеве телебачення — еТВ.

Радіоканали ред.

«Дарик радіо» передає власні програми, в яких слухачів інформують про події міста та регіону в регулярних новинах.

У місті Хасково є радіо «Метроном», «Веселина», «N-Joy», «Bulgaria ON AIR», «Z-Rock», «Фокус», «Горизонт».

Освіта ред.

Школи ред.

  • «Г. С. Раковски»
  • «Любен Каравелов»
  • «Св. Кирил та Мефодій»
  • «Шандор Петьофи»
  • «Св. Климент Охридський»
  • «Н. Й. Вапцаров»
  • «Св. Іван Рилський»
  • «Христо Смирненський»
  • «Васил Левський»
  • «Св. Паісій Хилендарський»
  • «Стефан Караджа»
  • «Проф. д-р Асен Златаров»
  • «Акад. Боян Петканчин»
  • «Цар Іван Асен»
  • «Н. Й. Вапцаров»
  • «Атанас Буров»
  • «Олександр Паскалев»
  • «Райна Княгиня»
  • «Ст. і К. Марчеви»
  • «Д-р Петер Берон»

Вищі школи в Хасково ред.

Культурний центр «Заря 1858» ред.

 
Читальня «Заря»

Культурний центр «Заря 1858» в Хасково був заснований ще до визволення в 1858 році Христодулом Шишмановим, Іванчо Мінчевим, Христосом Златаровим (батьком Асена Златарова) та іншими.

Громадська організація «Заря 1858» є першим громадським центром у Південній Болгарії і четвертим у країні. Свою культурно-просвітницьку діяльність вона розпочала лише через два роки після створення в аналогічних у місті Свищов, Лом і Шумен.[20] З 1870 року існувала недільна школа, були організовані читання. У 1872 році численні активісти міста приєдналися до таємного революційного комітету, заснованого Василем Левським у місті Хасково.

Після Визволення на сцені читалися перші театральні вистави в Хасково. Культурні діячи сьогодні висловлюють подяку першим викладачам, які продовжують працювати як вихователі та прихильники болгарської освіти та культури.

На території міста Хасково налічується ще 14 читалень, які підтримують дух і культуру в різних кварталах.

Уродженці ред.

Примітки ред.

  1. а б в г http://www.haskovo.bg/en/twin-cities.html
  2. https://www.haskovo.bg/article/7953/odrin-republika-turciya
  3. https://www.haskovo.bg/article/7959/shatiyon-syur-endr-franciya
  4. https://www.haskovo.bg/article/7957/vizeu-portugaliya
  5. https://www.anmp.pt/anmp/pro/mun1/gem101l0.php?cod_ent=M3500
  6. https://www.haskovo.bg/article/7956/engera-ispaniya
  7. https://www.haskovo.bg/article/7954/lestar-velikobritaniya
  8. http://www.haskovo.bg/en/twin-cities/181-municipality/twin-cities/6459-shatura,-russia.html
  9. https://www.haskovo.bg/article/7955/shatura-ruska-federaciya
  10. http://www.haskovo.bg/en/twin-cities/181-municipality/twin-cities/6456-vienna-wieden,-austria.html
  11. https://www.haskovo.bg/article/7958/viena-viyden-avstriya
  12. Populstat. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 23 лютого 2019. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 23 лютого 2019. 
  15. Хасковската Богородица влезе в «Гинес»[недоступне посилання]
  16. 32-метрова Богородица в Хасково кандидат за 'Гинес'. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 23 лютого 2019. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019. 
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 23 лютого 2019. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.