Ханзада Бегум
Ханзада Бегум (1478, Андіжан — 1544, Кабулхак) — тимуридська принцеса і старша дочка Умаршейха Мірзи, правителя Ферганської області. Сестра Захіріддіна Мухаммада Бабура — засновника Імперії Великих Моголів.
| Ханзада Бегум | |
|---|---|
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
1478 Андижан, Кокандське ханство |
| Помер |
жовтень 1545 Кандагар, Кандагар, Дурранійська імперія |
| Похований | Багх-Е Бабур |
| Батько | Umar Shaikh Mirza IId |
| Мати | Qutlugh Nigar Khanumd |
| У шлюбі з | Мухаммед Шейбані |
| Релігія | іслам |
Сім'я та походження ред.
Ханзада Бегум народилася 1478 р. в Андижані, вона була старшою дочкою Умара Шейха Мірзи та його першої дружини та головної дружини Кутлуг Ніґяр Ханум, принцеси Могулістана. Її молодший брат Бабур народився через п'ять років після її народження в 1483 і згодом став засновником Імперії Великих Моголів в Індії, а також її першим імператором. Дідом Ханзади по батьківській лінії був Абу Саїд Мірза з Імперії Тимуридів, а її дідом по материнській лінії був Юнус-хан, Великий хан Могулістана. Таким чином, Ханзада була нащадком Чингісхана по материнській лінії та нащадком Тимура по батьківській.
Шлюби ред.
Шайбані Хан ред.
У 1500—1501 роках конфлікт між братом Ханзади Бабуром та Шейбані-ханом досяг свого піку. Майже шість місяців Шайбані-хан тримав в облозі Бабура в Самарканді. Ніхто з впливових родичів Ханзаде та Бабура, таких як їхній дядько по батьківській лінії, султан Хусейн Мірза Байкара, правитель Хорасана, не надіслав Бабуру допомоги.[1] У цей час Шайбані-хан відправив Бабуру послання, у якому пропонував, що якщо Бабур видасть за нього свою сестру Ханзаде Бегум, між ними буде міцний союз. За свідченням племінниці Ханзади, Гульбадан Бегам, «зрештою це мало бути зроблено, він віддав Бегум хану, а сам вийшов (з Самарканда)… землі Бадахшана та Кабула»[1].
Згідно з Бабурнами, в 1500 році брат Ханзади Бабур був змушений залишити Самарканд після п'ятимісячної облоги Мухаммедом Шейбані-ханом, в цей час Ханзада перейшла до Шейбані-хана (як його частка військових бранців)[2] згідно з Акбарнам. Генрі Беверідж пише, що, згідно Шайбані-намі, шлюб Ханзади з Шайбані-ханом був шлюбом за коханням. Він також передбачає ймовірність того, що «Бабур не згадав всіх обставин і що її — Ханзаду залишили в Самарканді, було частиною угоди Бабура з Шайбані»[1]. Ханзада Бегум (Тімурі) вийшла заміж за Шайбані-хана і народила сина на ім'я Хуррамшах.
Тітка Ханзади по материнській лінії, Міхр Нігяр-ханум, була захоплена Шейбані-ханом і насильно вийшла за нього заміж «як частина здобичі». У липні 1500 року вона розлучилася, коли Шайбані вирішив одружитися з її тимуридською племінницею Ханзаде-бегім, оскільки в ісламі незаконно, щоб і тітка, і племінниця були заміжня за одним і тим же чоловіком[3].
Згодом Шайбані-хан передав сину Балхський регіон. Після смерті в Марві в 1510 Шайбані-хана Ханзада-Бегум (Тімурі) повернулася до свого брата Бабуру в Кундуз після 10-річної розлуки. У 1512 р. Хуррамшах помер.
Махді Ходжа ред.
У 1511 році, у віці тридцяти трьох років, Ханзада була повернута Бабуру в Кундуз шахом Ісмаїлом I (який переміг Шайбані в битві при Марві) з ескортом солдатів. Разом із Ханзаде прибув посланець шаха Ісмаїла з пропозицією дружби та обіцянкою розглянути військову допомогу за певних умов. Натомість Бабур відправив Вайс-хана Мірзу з дарами до двору Шаха Ісмаїла.
Другий шлюб Ханзади було укладено з Мухаммадом Махді Хваджею у невідому дату. Аннет Беверідж стверджує, що шлюб, можливо, відбувся невдовзі після її повернення. Ймовірно, возз'єднання Махді з Бабуром та його шлюб із Ханзадою відбулися десятиліття 1509—1519 років, про яке не збереглося жодних записів. Махді був із Бабуром з 1519 року і згодом часто згадується.
Ханзада, мабуть, не мала дітей після сина з Шайбані. Вона взяла на себе турботу про молодшу сестру Махді, Султанам Бегум, коли їй було два роки. Ханзада дуже любила Султанам, як рідну дочку. Згодом Султанам стала дружиною племінника Ханзади, принца Хіндала Мірзи, який був молодшим сином Бабура від дружини Ділдар Бегум.
Султанам і Хіндал одружилися в 1537 році, і їхній весільний бенкет був влаштований Ханзада Бегум. Бенкет, відомий як «Таємничий бенкет», був грандіозною подією, на якій були присутні незліченні імперські та королівські гості, а також високопоставлені придворні еміри. Гульбадан Бегім стверджує, що такий весільний бенкет раніше не влаштовувався для жодних інших дітей Бабура. Махді Ходжа подарував своїй сестрі та зятю Хіндалу велику кількість посагу, а Ханзада Бегум також піднесла екстравагантні подарунки.
Смерть ред.
Ханзада Бегум померла у Кабулхаку у вересні 1545 року, коли вона супроводжувала свого племінника Хумаюна, що прямував із Кандагара на зустріч зі своїм молодшим зведеним братом Камраном Мірзою. Протягом трьох днів вона страждала на лихоманку, яка призвела до її смерті на четвертий день. Ліки лікаря не допомагали. Спочатку її тіло було поховано в Кабулхаку, але через три місяці її тіло було привезено до Кабулу і покладено в Садах Бабура, на місці поховання її брата.
Примітки ред.
- ↑ а б в Lal, Ruby (2005). Domesticity and Power in the Early Mughal World. Cambridge University Press. с. 130. ISBN 0521850223.
- ↑ Zahir Uddin Muhammad Babur (2006). Babur Nama : Journal of Emperor Babur (вид. 1.publ.). Penguin Books. с. 12. ISBN 9780144001491.
- ↑ Balabanlilar, Lisa (2012). Imperial Identity in the Mughal Empire : Memory and Dynastic Politics in Early Modern South and Central Asia. London: I.B. Tauris. с. 22. ISBN 9781848857261.
Бібліографія ред.
- Begum, Gulbadan (1902). The History of Humayun (Humayun-Nama). Royal Asiatic Society. ISBN 8187570997.
- Оголошення. Захіріддін Мухаммад Бабур, Бабурнома, Т., 1960; Файзієв Т., Генеалогічне дерево Тимуридов, Т., 1995.